Перекладач

пʼятниця, 27 листопада 2015 р.

Катерині Білокур присвячується

               
26 листопада у Буській районній бібліотеці для дітей було проведено літературно-мистецьку годину «Феномен життя та творчості Катерини Білокур» , присвячену 115-річчю від дня народження видатної української художниці. Очільник бібліотеки Галина Гораль розповіла учням 6-Б класу Буської ЗОШ І-ІІІ ст.№2 про те, як у невеликому полтавському селі Богданівка народився великий український самородок – Катря Білокур, яким нелегким був її шлях до визнання.





Її квіткові натюрморти, пейзажі, портретні малюнки високо оцінив навіть П.Пікассо. Діти ознайомились із розділами книги Ірен Роздобудько (серія «Життя видатних дітей»), присвячених життєвому шляху художниці. Увагу читачів привернула  також книжково-ілюстративна виставка «Я вас любила, рожевії квіти,…». Присутні мали нагоду побачити найвідоміші роботи мисткині «Цар-колос», «Колгоспне поле», «Сніданок», «Квіти в тумані» та інші, які принесли їй світове визнання.




  Надія Островська, бібліотекар Буської РДБ  

четвер, 5 листопада 2015 р.

"І огник,ним засвічений, не згас..."


5 листопада   у Буській районній бібліотеці для дітей з читачами 5-А і 5-Б класів  Буської ЗОШ І-ІІІ ст.№2 проведено літературну годину «І огник,  ним засвічений, не згас…», присвячену 204 річниці від дня народження отця Маркіяна Шашкевича.



Діти почули цікаві факти з життя письменника, а також ознайомились з історією створення ним першої української дитячої читанки.


Написана 1836 року, вона була вперше видана 1850 року після смерті М.Шашкевича  Я.Головацьким, востаннє – 1912 року. Читанка  досі залишалась бібліографічним раритетом. Отож цьогоріч виповнюється 165 років з часу виходу її у світ. Сьогодні у фондах Буської РДБ знаходиться один екземпляр її перевидання 1997 року.


Бібліотекарі ознайомили присутніх з розділами книги , зачитавши найцікавіші притчі, байки, повістки,вірші.
 
               Галина Гораль, заступник директора Буської ЦБС по                   роботі з дітьми



пʼятниця, 23 жовтня 2015 р.

Декада української книги в Буській РДБ

З 12 жовтня в бібліотеках району  стартувала декада української книги. У рамах заходів у Буській РДБ з учнями 4-Б класу Буської ЗОШ І-ІІІ ст.№2 було проведено літературні читання за тритомником  «100 казок» І.Малковича. Бібліотекар Надія Островська ознайомила дітей із маловідомими казками, які зібрав автор, а також запропонувала їм намалювати до прочитаного малюнки. Присутні оглянули виставку "Дивосвіт книги".


У 4-А класі бібліотекар звернула увагу читачів на українські казки, авторами яких  були І.Франко, О.Іваненко,Г.Тютюнник, а також сучасні автори. Діти із задоволенням слухали казки М.Слабошпицького «Папуга з осінньої гілки» та «Дерево на тротуарі». Присутні активно взяли участь в обговоренні прочитаного.


Цікаво також пройшла й презентація книги «Героям слава! Розповіді для дітей про героїв фронту і тилу», проведена з учнями 4-В класу Буської ЗОШ І-ІІІ ст.№2. Слухаючи оповідання з  цієї книги, діти проймались почуттями гордості та поваги до своїх захисників.


22 вересня з читачами-шестикласниками було проведено літературну годину «Юрій Кульчицький – українець, що прославився у Європі», присвячену 375-річчю від дня народження нашого земляка.


 Діти довідались про його героїчний вчинок  під час оборони Відня від турків, а також про те, як  Кульчицький посприяв поширенню кави у Європі та на наших теренах. Під час ознайомлення присутніх з книжковою виставкою «У світі день починається з кави» Галина Гораль  розповіла про каву, її походження.Учні почули легенди та історії, пов`язані з цим напоєм. Особливу увагу дітей привернула книга Ю.Винничука «Таємниці львівської кави».


Читачі середнього шкільного віку мали нагоду ознайомитися з книгою «Мама по скайпу» із серії «Сучасна українська проза». Оповідання О.Лущевської «Наша велика вигадана родина» , Г.Малик «Славка», котрі зачитувала дітям бібліотекар Галина Сай, були вислухані з великою увагою. Адже сьогодні , як ніколи, тема соціального сирітства ,як наслідку трудової міграції, є дуже актуальною.


                       Г.Гораль,заступник директора Буської ЦБС
                                         по роботі з дітьми


середа, 21 жовтня 2015 р.

Без листівки свята не буває

У Буській районній бібліотеці для дітей експонується книжково-ілюстративна виставка «Без листівки свята не буває», яка викликає інтерес не лише дітей, але й дорослих. Нещодавно її відвідало 90 гімназистів. А 19 вересня учні 8-А класу Буської ЗОШ І-ІІІ ст.№2 разом із класним керівником Галиною Сень були учасниками літературно-мистецького екскурсу «Як до нас листівка прийшла», який провела Галина Гораль.


 Діти довідались історію створення  світової та національної листівки, а також мали нагоду оглянути автентичні вітальні листівки початку ХХ ст., створені українськими митцями: О.Кульчицькою, А.Манастирським, О.Куриласом, С.Гординським та іншими. Історія української листівки – це цікавий матеріал для краєзнавців, адже це –  своєрідне відображення побуту, традицій та звичаїв нашого народу.



                           Надія Островська, бібліотекар Буської РДБ

пʼятниця, 9 жовтня 2015 р.

Як до нас листівка прийшла

2 жовтня у Буській районній бібліотеці для дітей відбулося два літературно-мистецькі екскурси «Як до нас листівка прийшла», учасниками  яких були 90  учнів  2-5 та 6-7 гімназійних класів Буської гімназії ім.Є.Петрушевича . У бібліотеці розгорнуто книжково-ілюстративну виставку  «Без листівки свята не буває», яка висвітлює історію виникнення листівки , поширення її на  світових теренах та в Україні зокрема.

Очільник дитячої бібліотеки Галина Гораль звернула увагу присутніх на два унікальні видання: монографію М.Щеглюка «Історія українського листування» та альбом-каталог П.Корпанюка «Мій рідний край», у котрих  поряд з цікавими фактографічними матеріалами вміщено репродукції  поштових листівок, виготовлених з фотографій 1900-1939 років. На них зображено міста, містечка, села, краєвиди та мешканців Гуцульщини, Бойківщини, Покуття та Опілля. Особливістю заходу було те, що діти, почувши історію виникнення поштової картки, мали нагоду оглянути автентичні святкові українські листівки, видані у 30-40 роках  ХХ ст.,представлені з приватної колекції. Своєрідною окрасою виставки були також листівки учнів-гімназистів, котрі вражали своєю вишуканістю та високим рівнем виконання. Це насамперед велика заслуга досвідченого педагога, майстра своєї справи Ольги Іванівни Пінчаківської, яка свої знання та вміння щедро передає своїм вихованцям.


 Присутні на заході заступник директора Буської гімназії по виховній роботі Леся Ярославівна Фурко та вчитель географії Ірина Петрівна Гораєцька, котрі викладають народознавство, відзначили, що проведення таких заходів сприятиме широкому пізнанню дітьми своєї історії, вихованню патріотичних та естетичних смаків,  спонукатиме до написання творчих учнівських проектів.                                    

                                                         Г. Сай, бібліотекар Буської РДБ
  


пʼятниця, 21 серпня 2015 р.

Урок державності "Україно моя калинова"


З нагоди 24 річниці Незалежності України у Буській РДБ проведено урок державності «Україно моя калинова» за участю читачів середнього шкільного віку. Серед присутніх також були і діти з будинку сімейного типу, що по вулиці Шкільній в Буську. З розповіді працівників бібліотеки Г. Сай  та М.Мороз  читачі довідались про цікаві події історичного минулого Батьківщини, її видатних діячів.



 Діти розказали про відомі їм символи України, продекламували патріотичні вірші. Заступник директора Буської ЦБС Г.Гораль ознайомила присутніх з літературою, представленою на книжковій виставці «Подвижники українського духу».


                                  Н.Островська, бібліотекар Буської РДБ

пʼятниця, 5 червня 2015 р.

Антоній Шнайдер - дослідник історії Буська

 Історія міста Буська має глибоке коріння. Про нього згадується в «Повісті временних літ» та в інших давньоруських літописах. У ХІХ столітті інтерес до історії нашого міста проявляють дослідники Б. Фалінський, В. Площанський, А. Шнайдер. Так у 60-их роках швидкого розвитку набуває археологічна наука. Вивчення минувшини сприяло наданню дослідникам престижного титулу заслуг перед батьківщиною. Прислужитись цій благородній справі виявив свого часу бажання і Антоній Шнайдер.



 Його праця «Місто Буськ. Венеція польська» - це грунтовне  історико-краєзнавче дослідження минулого нашого міста. Тому  будь-яка нова інформація, пов `язана з іменем дослідника, є цікавою для багатьох мешканців Буська. Антоній- Юліан Шнайдер народився 9 червня 1825 року в с. Вільшаниця ( тепер Велика Вільшаниця Золочівського району) в родині відставного капрала Леопольда Шнайдера, який походив родом з Баварії. Свого часу був управителем володінь своєї дочки Терези Водніцької у Жовкві. Дитячі роки Антонія проходили саме в цьому місті. Коли йому виповнилось шість років, помер його батько.  Життєві обставини змушували родину часто змінювати місце проживання. У 1836 році Антоній Шнайдер закінчує початкову школу в нашому Буську і цього ж року поступає до Львівської гімназії.1842 року через матеріальну скруту він  полишає навчання . З 1845 року працює в штабі 8 гусарського полку в Жовкві на посаді писаря. Під час праці у цьому місті А.Шнайдер зацікавився замком короля Яна Собеського та його архівом, що спонукало його до подальших історичних досліджень. У 1848 році в Угорщині вибухнуло народне повстання, відоме як «Весна народів».   Полк, де служив Шнайдер, був задіяний  у його придушенні. Ці події наклали відбиток на світогляд молодого Шнайдера, який переходить на бік повстанців. Згодом він був поранений та взятий у полон австрійцями. 1849 року  ув`язнений на три роки в австрійській тюрмі Куфштейн в м. Тіролі. У 1850 році повернувся до Бродів, де пропрацював до 1853 року. Цього ж року після смерті матері переїжджає до Жовкви, де працює бухгалтером в управлінні доріг Белзець-Ярослав. Службові справи сприяють  подорожам Галичиною, що дає поштовх його краєзнавчим дослідженням. Після ліквідації посади 1859 року переїжджає до Львова у пошуках праці. Тут він влаштовується на роботу в газеті «Dziennik Literacki». 1865 року стає позаштатним радником намісництва. В житті йому також доводилось працювати звичайним робітником аби заробити на кусок хліба. Ще під час революції Антоній знайомиться з одним угорським революціонером, котрий його переконав, що найбільше прислужитись вітчизні зможе людина, котра досліджуватиме її минуле. Тому одразу ж після   звільнення з тюрми з ентузіазмом почав збирати різноманітні старожитності, експонати як мистецького, так і наукового характеру. Все це склало 28 томів нотаток про всі місцевості Галичини разом з Буковиною. На колекціонування витрачав майже усі кошти, часто залишаючись без засобів для існування. У А. Шнайдера виник задум систематизувати свої матеріали і видати «Енциклопедію Галичини», котра б складалась із 210 томів. У 1868 році Галицький сейм надав дозвіл на фінансування енциклопедії з краєзнавства Галичини, у якій би були подані матеріали історичного, статистичного, промислового, етнографічного змісту. Для цього було створено спеціальний комітет. Цього ж року А. Шнайдер розпочав видавати  енциклопедію, але 1874 року видання припинилось на другому томі через брак коштів. Енциклопедія одержала велику кількість схвальних відгуків у пресі. Лише один фахівець дуже суворо оцінив працю Шнайдера, вказавши на відсутність наукової методики та ініціювавши передачу його праці під фахову опіку наукової інституції. Це спричинило процес Крайової ради на вилучення даних матеріалів в користь Краківської Академії наук. Скрутне матеріальне становище змусило Антонія Шнайдера погодитись на виставлені вимоги взамін на невелику  пенсію. Його праці (це 1875 штук «папок Шнайдера») і нині зберігаються  у Вавельському відділі Державного архіву Польщі в Кракові. Та автор і після цього не полишав улюбленої справи.  282 папки, зібрані в 1877-1880 роках, згідно з його останньою волею, потрапили до бібліотеки Оссолінських (тепер  Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника).1876 року у Львові було засновано Археологічне товариство, одним із ініціаторів створення якого був А. Шнайдер. Він стає редактором часопису «Пшегльонд археологічни» - першого  фахового історичного видання в Галичині. Антоній Шнайдер веде усамітнений спосіб життя, переживає матеріальну скруту. Останні роки мешкав у Львові в районі теперішніх вулиць Д. Дудаєва, П. Чайковського. 25 лютого 1880 року у депресивному стані закінчує життя самогубством. Його дослідження Буська цікаві для нас тим, що дають змогу  довідатись про час заснування  міста, цехи та промисли, які тут розвивались, про людей,  які проживали і управляли містом продовж століть. У праці «Місто Буськ – Венеція польська» Антоній Шнайдер писав: «дослідження минулого дає також доброзичливу честь послужити місту, в якому прожив дитячі роки, одержав перше світло науки, а насамперед зобов`язує мене не одна  згадка про давніх, а й  про сьогоднішніх жителів цього міста». З цього висловлювання можемо зробити висновок, що певну частину свого життя Антоній Шнайдер прожив у Буську, тому світлі  спогади про дитинство і людей, які його оточували, спонукали його написати це краєзнавче дослідження. Справді, А. Шнайдера ми по праву можемо назвати першим істориком Буська.                                                                                                                                                    
                                                Г.Гораль,
                                               заст.директора Буської ЦБС
                                               по роботі з дітьми.
                                                                      
                                                                             


                                                                        

середа, 3 червня 2015 р.

Петро Франко - засновник летунства в Галичині

       
Історична довідка до 125-річчя від дня народження                                                                                           
 В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року, коли Австро-Угорська імперія розлазилася по швах, як старий кожух, українські вояки без жодного пострілу, без жодної краплі крові перебрали владу у Львові і проголосили утворення Західно-Української Народної Республіки. Поляки невдовзі отямилися, і почалося жорстоке військове протистояння. Українські вояки, січові стрільці мужньо боронили і Галичину, і Велику Україну. Вже у грудні 1918 року головнокомандувач Української Галицької Армії полковник Гнат Стефанів доручає поручникові Петрові Франку, синові великого Каменяра, створити авіаційний відділ новонародженої армії.



 Петро Франко відмінно справився із поставленим завданням. Сьогодні його по-праву можна вважати зачинателем українського летунства в Галичині. Народився він у Нагуєвичах на Львівщині 28 червня 1890 року. Закінчив Українську академічну гімназію і «Львівську політехніку». Був пропагандистом фізичного виховання, членом молодіжного спортивно- патріотичного товариства «Сокіл».У 1911 році стає одним із засновників молодіжної організації "Пласт", метою якої був військовий вишкіл української молоді. Петро Франко стає редактором часопису "Пластовий табір". З початком Першої світової війни добровільно зголошується до Легіону українських січових стрільців. Воював вміло і відважно.Неодноразово відзначався як хоробрий і мужній командир,йому було присвоєно військове звання "четар", був командиром технічного відділку. 1916 року у Сараєві успішно закінчив Летунську школу. Тому саме Франкові доручили сформувати перший авіаційний загін УГА. На травень 1919 року авіація УГА становила 50 літальних апаратів. Це австрійські «Бранденбурги», німецькі «Фокери», французькі «Ньюпори». Летовища були розташовані у Львові, Красному, Стрию, Тернополі, Станіславові. При авіації УГА існував підрозділ прив`язаних  повітряних куль «Путобальонна сотня». Це формування під командуванням підполковника Козакова прибуло до Галичини у березні 1919 року з Наддніпрянщини. На озброєнні були два французькі аеростати «Персеваль».Їх використовували для розвідки позицій противника та коригування артилерійського вогню. При відступі УГА за Збруч аеростати були знищені… На українських літаках були нанесені розпізнавальні знаки у вигляді намальованих жовто-синіх кіл на крилах та тризуба на фюзеляжі або хвостовому оперенні. Летуни на кінцях коміра носили особливі відзнаки у вигляді пропелера, а на рукавах, трохи вище ліктя, такий самий знак у ромбовидній нашивці. Поверх військової куртки одягали шкіряні куртки, в холодні та зимові дні – підбиті хутром. На голову одягали шолом із захисними елементами з натурального корка.  На рахунку авіаторів УГА було 16 збитих польських літаків, у тому числі літаки двох американських асів ескадрильї імені Костюшка, сформованої у США. Сам Петро Франко здійснив близько 50 бойових вильотів. Бомбив польські позиції під Львовом, кадетську школу, електростанцію. Здійснював розвідувальні польоти. Серед галицьких летунів були росіяни, двоє осетинів, естонець, австрієць… Українські летуни переважали ворога у своєму бойовому вишколі. Авіацію двох армій УГА і УНР очолював полковник Віктор Павленко.4 січня 1919 року під час одного з польотів «Альбатрос» Петра Франка було підбито. Він дивом залишився живим. Але потрапив  у польський полон, у концтабір під Краковом. У польського охоронця за золотий перстень Франко викуповує польський однострій і в ньому втікає з табору. Через Прагу, Відень, Будапешт, Карпати, Станіславів добрався у Красне і 21 січня 1919 року продовжив командування авіацією УГА. Невдовзі одружився та переїхав до Коломиї, де його призначили професором місцевої державної гімназії (1922-1930). Водночас викладав у так  званому «таємному» Львівському українському університеті та брав активну участь у пластовому русі. На подальшу долю Петра Франка справив суттєвий вплив професор Ігнатій Мосьціцький – його колишній учитель. На його прохання Петра Франка  включили до групи польських інженерів, які поїхали працювати в СРСР на запрошення радянського уряду.У 1931-1936 році працює старшим науковим співробітником у науково-дослідному інституті прикладної хімії в Харкові. Автор 36 зареєстрованих винаходів, переважно з галузі переробки молока. 1936 року польські громадяни отримали ультиматум – покинути СРСР упродовж доби. Для сина Каменяра зробили виняток, запропонувавши прийняти радянське громадянство. Він відмовився і повернувся в Галичину.   З 1936 до 1939 року учителює в гімназіях у Львова та Яворова.  Від 1939 по 1941 рік працює деканом товарознавчого факультету Українського державного інституту радянської торгівлі у Львові. У 1940 році обирається депутатом до Верховної Ради УРСР.  Збирав фольклорно- етнографічні матеріали та писав оповідання. Автор підручника шведської руханки (зарядки), історії і теорії руханки; історичних оповідань «Махнівська попівна», «В пралісах Бразилії»; спогадів «Іван Франко зблизька» (1937), кіносценарію за повістю «Борислав сміється» та ін.1939 року І. Мосьціцький посприяв, щоб П.Франка включили до групи польських інженерів, яких запросив на роботу уряд Японії. Петро планував виїхати до Японії через Відень 20 вересня 1939 року. Тим часом Львів захопила радянські війська. Петро мав намір нелегально перейти німецько-радянський кордон, оскільки з осторогою сприйняв прихід більшовиків. Після проведеної відповідної роботи більшовиками П. Франко згодився працювати деканом товарознавчого факультету Українського інституту радянської торгівлі та директором музею його  батька з дуже високим окладом. Після нападу Німеччини на СРСР П. Франко отримав особисту охорону. 28 червня, у день свого народження, йому, а також професорові Кирилу Студинському та професорові Мар`яну Панчишину звеліли готуватись до евакуації. М.Панчишин в останній момент сховався і  врятувався. У червні 1941 року К. Студинський та П. Франко були вивезені радянською владою зі Львова. Загинув П.Франко 28 червня 1941 року при спробі втечі на станції Прошова коло Тернополя з поїзда, яким його радянські солдати намагалися вивезти на схід. За іншими даними, загинув в катівнях НКВС влітку того ж року. Цьогоріч минає 125 років від дня народження сина Каменяра – Петра Франка, постаті напрочуд геніальної й водночас суперечливої. Саме завдяки йому в Галичині набув поширення серед юнацтва пластовий рух, отримали застосування його винаходи в галузі переробки молока, але  найголовніша його заслуга – створення авіації Західно-Української Народної Республіки.


  
                                       Галина Сай, бібліотекар Буської РДБ

пʼятниця, 29 травня 2015 р.

Галина Вдовиченко - великий приятель дітей

              
Народилася у Лапландії, за Полярним колом, у кількох кілометрах від Норвегії та Фінляндії. Можливо, ще й тому в дитинстві найбільше любила казку «Снігова королева». Батьки повернулися в Україну, і вона більше ніколи не була у містечку Печенга (колись Петсамо) на півночі Кольського півострова. Тривалий час жила в Івано-Франківську, за тридцять три  кілометри від батьківського села – Отинії Коломийського району. За найменшої нагоди їздила туди з мамою і татом на мотоциклі. Мріяла працювати у книгарні чи в бібліотеці, любила книжки – гортати їх, нюхати і, звісно, читати. Вела дитячі щоденники, вигадувала ігри й переповідала ровесникам у дворі багатосерійні фільми, яких ніхто, крім неї, чомусь не бачив. Перший заробіток мала у другому класі, коли сусідка попросила наглянути за маленькою донечкою – це було влітку, вона бавилася з малою щодня протягом чи не двох тижнів. Заробила червону трикотажну кофтину на гудзиках. Батьки дозволяли тягнути додому різну живність: жуків, жаб, їжаків. Заохочували дитячі вистави з переодяганнями; виставки малюнків, що їх розвішували на дверях; листи, написані крейдою на дверцятах старої шафи на горищі; кулінарні експерименти, часто невдалі; домашні газети з карикатурами та фотографіями; колективні перегляди діафільмів (дехто їх іще пам`ятає) та багато іншого… Сестра і брат у цих практиках мали перші ролі. Після закінчення філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка пішла працювати до газети – досі у журналістиці. Заступник головного редактора газети «Високий Замок».У 2008 році деб`ютувала романом «Пів`яблука» і одразу здобула відзнаку «Коронація слова».Коли донька і син виросли, почала писати романи, оповідання та твори для дітей. Задумів для майбутніх книжок вистачило б на кількох авторів. В короткому часі створила немало цікавих дитячих творів, серед яких особливою популярністю у читачів користуються такі: «Ліга непарних шкарпеток», «Бора», «Мишкові миші», « Друзі незрадливі» та інші.
А ось її нова книга:

Вдовиченко Г.
 36 і 6 котів. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 135 с.: іл.
 36 і 6 котів – саме стільки, не більше й не менше, хвостатих героїв Галини Вдовиченко – оселилося одного дощового вечора в помешканні пані Крепової попри її бажання. Але серце непоступливої господині до котів-безхатьків прихилила киця-сфінкс Баронеса. Ані пані Крепова, ані її племінник Стас навіть уявити собі не могли, чим обернеться вторгнення у їхнє маленьке помешкання 36 дорослих і 6 маленьких котів.



Нещодавно  у Буській районній дитячій бібліотеці відбулася зустріч з Галиною Вдовиченко, під час якої вона подарувала юним надбужанцям свою книгу з автографом.





                                    Галина Сай, бібліотекар Буської РДБ

четвер, 28 травня 2015 р.

Книга з автографом Митрополита Шептицького

  Сьогодні, коли українці вшановують 150-літній ювілей від дня народження Митрополита Андрея Шептицького, пошук нових матеріалів, спогадів очевидців чи якихось речей, пов`язаних з його іменем, для нас є неабияк важливим. Через призму минулих літ намагаємось пізнати цю непересічну особистість і усвідомити всю велич його духовної та людської жертовності. Якось недавно працівниця районної дитячої книгозбірні у своїй власній бібліотеці знайшла стару книгу, яку десятиліттями переховували її родичі від пильного ока комуністичної влади. Це – «Католицький народний катехизм», виданий в 1914 році у видавництві чину Св. Василія Великого у Жовкві. 


 На звороті титульної сторінки стоїть дозвіл від греко-католицького Митрополичого Ординаріату у Львові від 4 вересня 1912 року, завірений печаткою та власноручним підписом Митрополита Галицького, архієпископа Львівського Андрея Шептицького.


 Автор книги – о. Франц Шпіраго. За його дозволом на українську мову видання переклав і до нашого обряду примінив о. Ярослав Левицький. У передмові о. Шпіраго вказує, що даний «Катехизм» пристосовано до тогочасних потреб. Він призначений не лише для широких верств суспільства, але є добрим підручником для катехитів та проповідників. Автор намагався укласти його простою, зрозумілою мовою, такою, якою спілкувались Спаситель та його апостоли, яка б торкалась душі й серця кожного. У цій книзі об`єднано в одну наукову цілісність усі галузі релігійного знання: катехизм, біблійну історію, літургіку, апологетику, історію церкви. Це робить книгу особливо цікавою та привабливою. Головною метою автора книги було те, щоби після її прочитання люди ставали не релігійними філософами, а добрими християнами, котрі б відчували радість зі своєї релігії. Ознайомлюючись з цим народним катехизмом сьогодні, черпаємо для себе багато нового та цікавого, адже значна частина текстів подається у формі запитань та відповідей, що полегшує сприйняття викладеного матеріалу. Тримаючи в руках цю столітню книгу, усвідомлюємо, якого великого значення надавав Митрополит Андрей Шептицький поширенню християнських засад та релігійної освіченості серед українського люду, сприяючи друкуванню та поширенню подібних видань.
Ця раритетна книжка, надана дитячій бібліотеці, зацікавить сьогодні як дорослих, так і юних читачів. Особливо радимо її вчителям християнської етики, історикам та всім небайдужим до минулого.

                       Галина Гораль, заст. директора Буської ЦБС по                                                        роботі з дітьми

пʼятниця, 15 травня 2015 р.

"Видавництво Старого Лева" у юних читачів Бущини

У рамках проекту «Бібліотека Малого Лева», який реалізується спільними зусиллями «Видавництва Старого Лева» та Львівської обласної бібліотеки для дітей, 15 травня до Буської РДБ навідались видавці разом з відомою письменницею Галиною Вдовиченко.



 В актовій залі Буської музичної школи працівники дитячої книгозбірні організували зустріч гостей з учнями 4-6 класів бузецьких шкіл.



 З цієї нагоди було розгорнуто  виставку «Тут Лев у мансарді живе залюбки і дітям друкує чудові книжки», яка складалась з популярних «левчикових» видань, наявних у фондах бібліотеки. Особливо дивувала дітей Галина Вдовиченко, презентувавши свою нову книгу «36 і 6 котів» у імпровізованій театральній формі. Юні сміливці взяли участь у своєрідному дійстві, де  перевтілювались у розмаїтих різношерстих котів – героїв книги.



  Захід проходив у формі невимушеної бесіди, під час якої діти ставили свої запитання авторці. Охочі мали змогу придбати книги,одержати автограф та сфотографуватися на згадку з письменницею.



 Цього ж дня гості зі Львова навідались до школярів Красненської ЗОШ І-ІІІ ст.№1. Як відзначила завідувач селищної бібліотеки Надія Тарнавчик, зустріч дітей з письменниками - це  завжди свято. Заступник директора Буської ЦБС по роботі з дітьми Галина Гораль від імені бібліотекарів та читачів району подякувала Галині Вдовиченко та організаторам туру за цікаву зустріч та побажала творчого натхнення на майбутнє.



 А «36 і 6 котів» оселились у фондах наших бібліотек.


Галина Сай, бібліотекар Буської районної бібліотеки для дітей  

середа, 13 травня 2015 р.

Дітям про війну

 13 травня у Буській районній бібліотеці для дітей з читачами    п`ятих класів проведено урок-презентацію «Вони боролись за українську землю», присвячений 70-річчю Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.




 Присутні дізнались про причини виникнення війни, звірства фашистів проти людяності. Почули розповідь про гетто та розстріли євреїв у Буську. Дітям було зачитано уривки з оповідання О.Довженка «Мати», а також проведено огляд літератури біля книжкової виставки





 «Мужність і відвага крізь покоління», яка висвітлює героїчну боротьбу українців в часи Другої світової війни та сьогоднішні події на Сході України. 




                                                    Г.Гораль, заст. директора                                                            Буської ЦБС по роботі з дітьми



четвер, 30 квітня 2015 р.

Мар`яна Стадник-найкращий читач області



28 квітня у Львівській обласній бібліотеці для дітей відбувся заключний етап конкурсу «Найкращий читач Львівщини-2015» серед читачів шостих –сьомих класів. У змаганнях взяло участь 40 дітей з усіх районів області. Цьогоріч переможцем серед шестикласників стала Мар`яна Стадник із Задвір`янської ЗОШ І-ІІІ ст., яка і виборола титул «Найкращого читача Львівщини».

Вона одержала подарунки від видавництва «Вісім лапок» та «Видавництва Старого Лева», а також запрошення на вересневий Форум видавців у Львові.   

пʼятниця, 24 квітня 2015 р.

Найкращий читач району-2015

                        

23 квітня у приміщенні Буської районної бібліотеки ім. І. Котляревського пройшов районний конкурс «Найкращий читач району – 2015»,учасниками якого були 19 шестикласників та семикласників шкіл Бущини .Звання переможців здобули шестикласниця Мар`яна Стадник із Задвір`янської ЗОШ І-ІІІ ст. та Гордій Матусевич – учень 7-А класу Буської ЗОШ І-ІІІ ст. №2. Журі відзначило досить хороший рівень підготовки читачів, про що засвідчили результати проведеного тестування. Шестикласниця з Ракобовтів Оля Смолінська прочитала присутнім свою поезію про весну.За поетичні доробки вона була нагороджена статуеткою «Ніка», як номінантка обласного проекту «Майбутнє Львівщини – талановиті діти». Патріотичну поезію своєї подруги І.Токарської виявила бажання прочитати також і семикласниця Аня Габа з Олеської ЗОШ І-ІІІ ст . Діти  взяли участь у соціологічному опитуванні «Книга у Вашому житті», проведеному методичним відділом Буської ЦБС з нагоди Міжнародного дня книги та авторського права, яке візначають саме 23 квітня. Переможці районного конкурсу були нагороджені грамотами та подарунками, решту учасників відзначено дипломами журі .   28 квітня переможців очікують змагання у Львові.


Проходить конкурс
  
Переможниця конкурсу  Мар`яна  Стадник

Переможець конкурсу Гордій Матусевич

Читає поезію Аня Габа

Оля Смолінська,номінантка обласного проекту "Майбутнє Львівщини - талановиті діти", читає власні вірші


                                               Галина Гораль, заступник директора                                                 Буської ЦБС по роботі з дітьми
                                                                        


понеділок, 20 квітня 2015 р.

З’явився додаток для ґаджетів із українськими народними казками

 

*
На сервісі для користувачів Android з’явився безплатний додаток «Казки дитинства» – тут можна прослухати або прочитати популярні українські народні казки. Поки що доступно лише 76 казок, із них 25 – в аудіоформаті, однак розробник Андрій Антонов обіцяє поповнювати збірку новими казками. Пише БараБука.

«Казки дитинства» – це збірка аудіо та текстових казок винятково українською мовою. Аудіоказки можна програвати відразу в режимі онлайн через вбудований у додаток плеєр, або ж завантажити їх на свій пристрій та вмикати без доступу до інтернету в будь-який час. Кожна аудіоказка має текстовий формат, щоб можна було самостійно її прочитати.

Завантажити додаток можна з мобільного пристрою на сервісі «Google Play».

Нагадаємо, що подивитися й послухати дитячі книжки англійською мовою можна тут, українською у виконанні відомих діячів – тут.
БараБука
    Матеріал з сторінки у ФБ  Шматько О.В.
         Мойсей українського духа                                              
16 квітня у Львівському палаці мистецтв пройшла обласна науково-практична конференція, присвячена 150-літньому ювілею від дня народження Митрополита Андрея Шептицького «Мойсей українського духа». З великою увагою та цікавістю учасники слухали доповіді О.Білої,заступника Генерального директора Національного муею ім. А. Шептицького, В.Кметя, директора Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім.І.Франка,




 о.Севастьяна, доктора богослов`я, модератора конференції, Р.Одрехівського,кандидата мистецтвознавства, І.Федика, завідувача музею Митрополита,що у львівській школі ім. М. Шашкевича, О.Кекоша, доцента кафедри культурології Дрогобицького педагогічного університету, о.Андрія, настоятеля храму в селі Прилбичі та інших. У виступах були представлені науково-теоретичні дослідження спадщини митрополита Андрея в контексті його діяльності: місійної, державотворчої, екуменічної, фінансово-економічної, культурно-освітньої, меценатської.Присутні мали нагоду оглянути художню виставку конкурсних робіт дітей «Слідами Мойсея українського духа».



 Під час тематичних дискусій порушувались проблеми, пов`язані зі спорудженням пам`ятника Андрею Шептицькому у Львові.

Галина Гораль, учасник науково- практичної конференції


четвер, 26 березня 2015 р.

Тиждень дитячого читання

У рамках  Всеукраїнського Тижня дитячого читання у Буській районній бібліотеці для дітей було проведено ряд заходів: вікторина"З якої ми казки?",огляд літератури біля книжкової виставки "Як дістатися небес", презентація книги М.Савки "Казка про Старого Лева", голосні читання  за тритомником "100 казок" ( видавництво А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА І.Малковича).
                                            
   
  
 Із старшокласниками було проведено літературно-музичну годину "Вітрила долі  Ліни Костенко", присвячену 85-річчю від дня народження поетеси.
                                   
  

Бібліотекарі закцентували увагу присутніх на маловідомих фактах біографії та творчості ювілярки, які опубліковані у книзі Івана Дзюби "Є поети для епох". Як зазначає автор, Ліна Костенко розповідати про себе не любить. "Її життєпис у її Слові.А слово це - невід'ємна частина історії України,її культури,  її персоналітету". Діти слухали вірші Ліни Костенко у її власному виконанні з аудіодиска та пісні на її слова , озвучені чудовим голосом Ольги Богомолець.
                                   
  

Учасникам було представлено книжкову виставку"Спасибі, музо, що ти вибрала мене".

                                                                         
                                  Г.Гораль,
                                  заст. директора Буської ЦБС

пʼятниця, 20 березня 2015 р.

День читання


20 березня стартував загальнообласний День читання. З цієї нагоди до Буської районної бібліотеки для дітей завітали вихованці старшої групи ДНЗ "Берізка", що у нашому місті, разом із своїм вихователем Людмилою Цибуляк та практичним психологом Світланою Якимович.

 Працівники бібліотеки Галина Гораль та Надія Островська розповіли присутнім про цікавий та різноманітний світ дитячих книг, експозиція яких була спеціально підготована для дошкільнят.



 З особливою увагою діти слухали казки із збірки З.Мензатюк "Зварю тобі борщику". Під час спілкування вони розповідали про свої улюблені страви, а також про те, з чого їх готують.До вподоби дітям були казки нашого земляка Я.Павлюка "Будиночок, в якому ніхто не спить", 


"Про котика Мурчика", які входять до збірника "Казки Старого Лева". Діти також дізнались, що такі цікаві книжки друкуються у Львові у Видавництві Старого Лева. Бібліотекарі відзначили,що маленькі гості вміють логічно мислити та творчо аналізувати почуте.


 На завершення заходу пригостили присутніх солодощами.Бібліотекарі вдячні працівникам ДНЗ "Берізка" за активну участь у проведенні дитячого заходу.




Марія Мороз,бібліотекар Буської РДБ