Перекладач

четвер, 23 листопада 2017 р.

Збудуймо в пам’яті невигойний собор

В суботу, 25 листопада, Україна відзначатиме 84-ту річницю пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років, котрий понад сто держав світу визнали геноцидом української нації, що його свідомо і цілеспрямовано організувала радянська влада на чолі з Йосифом Сталіним. З цієї нагоди у читальному залі районної дитячої бібліотеки відбувся урок історичної пам’яті «Стежками болю: український геноцид 1932-1933 років», в якому взяли участь школярі 7-А класу Буської ЗОШ І-ІІІ ст. №2.



Бібліотекар Іванна Якимишин розповіла школярам про передумови, причини та наслідки жорстокої політики тогочасного керівництва СРСР, спрямованої на впокорення свободолюбивого українського селянства шляхом штучно створеного голоду, що впродовж 1932-1933 років винищив близько 8 мільйонів українців. А якщо враховувати ненароджених дітей, то ця цифра сягає 12 мільйонів осіб. Присутні довідалися про те, як у селян центальних та східних областей України примусово забирали усе продовольство, прирікаючи населення на голодну смерть. Відбувалось це в рамках «колективізації», «масових хлібозаготівель» та «розкуркулення» найбагатших селян. Понад 1 мільйон українців було вивезено на Північ Росії. Також присутні прослухали уривки зі спогадів очевидців голодомору, звітів тодішніх компартійних керівників про кількість жертв, а також уривки з роману В.Барки «Жовтий князь», книги Олександра Міщенка «Безкровна війна» та «Щоденника» Олеся Гончара, де описано найтрагічніші події 1932-1933 років.


Завідуюча бібліотеки Галина Гораль провела для присутніх огляд книг та газетно-журнальних статей, що були представлені на виставці «Свіча памяті бринить сльозами». 



Зокрема, було акцентовано увагу присутніх на книжці «Жнива скорботи» відомого британського журналіста, одного із найавторитетнішних західних дослідників радянської історії Роберта Конквеста. Автор, проаналізувавши свідчення очевидців, сотні документів, матеріалів, у тому числі й засекречених російським режимом архівів, одним із перших відкрив світові правду про голодомор в Україні 1930-1933 років, його причини і наслідки. Книжка була написана у 1986 році, коли не те що в СРСР, а й у багатьох державах Заходу не визнавався навіть сам факт голодомору.


Діти переглянули короткий відеосюжет, в якому відображалися найважливіші і водночас найстрашніші події в історії нашого народу.  


На основі матеріалів Українського інституту національної пам’яті працівники бібліотеки продемонстрували школярам невеличку презентацію у слайдах, де висвітлено спогади відомих українців про Голодомор 1932-33 років, котрі були свідками геноциду і яким, в силу певних обставин, вдалося тоді врятуватися від голодної смерті. Серед них – автор «Акту проголошення незалежності України» 1991 року Левко Лук’яненко, відома художниця Катерина Білокур, оперна співачка Євгенія Мірошниченко, письменники Василь Барка, Олесь Гончар, поет Дмитро Білоус, філософ і юрист Микола Руденко, дисиденти Іван Світличний та Олекса Тихий, прозаїк Анатолій Дімаров, кінодраматург Борис Хандрос, живописець Опанас Заливаха та інші.


Тож сьогодні, хоч і з запізнення у кілька довгих десятиліть, ми пом’янули великомучеників нашої історії, пройшовши за ними дорогою їхнього хресного шляху. Не їм це потрібно, а нам. Все, що вони могли сказати світові, вони вже сказали, а наш обовязок – про це ніколи не забувати.



вівторок, 21 листопада 2017 р.

Вшановуємо землячку - Ольгу Буру

Сьогодні у глибокій скорботі бущани біля стели героям «Небесної сотні» згадували трагічні події та вшановували пам`ять тих, хто своїм життям жертвував  задля утвердженням європейських цінностей та демократичних засад в українському суспільстві.


 З нагоди 4-ої річниці Революції гідності у актовій залі  Буської РДА пройшла демонстрація фільму, приуроченого славній землячці, учасниці Євромайдану, Герою України Ользі Бурій. Захід розпочався із розповіді заступника директора Буської ЦБС Галини Гораль про просту дівчину із села Ріпнів, котра своєю жертовністю та безкорисливістю вражала  побратимів на Майдані. 



Холодними лютневими днями і ночами Ольга стояла на сторожі, працювала на кухні та на складі. Тут під свист куль вона  підносила на барикади бруківку. Ймовірно, через випадкове поранення руки  бруківкою було занесено інфекцію, яка і стала причиною її смерті. Так відійшла у вічні світи  молода дівчина, котра поклала своє життя задля свободи України. Вона стала 104-ю жертвою героїчного спротиву українців.








 Матеріали для створення фільму працівникам бібліотеки надав пан Мирослав Тимчишин. Тридцятихвилинний відеосюжет про Ольгу Буру створила методист Буської ЦРБ Марія Литвин. Ідея проведення цього заходу та його втілення було здійснено завдяки старанням керівника відділу культури Буської РДА Людмили Ціхоцької.

Герої не вмирають

Чотири роки тому в листопаді розпочалися масові виступи українців у Києві проти призупинення тогочасною владою євроінтеграційних процесів, які згодом переросли у Революцію гідності. Цій темі було присвячено годину-реквієм «Скорботну свічку запалімо…».


Розповіді Галини Гораль та Іванни Якимишин про події під час Революції гідності були доповнені відеосюжетами, що відображали хронологію трагічних подій 2013-2014 років.
Учні 9-А класу Буської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 дізналися про те, з яким патріотичним піднесенням народ вийшов захищати засади свободи та демократії. Проти мирних демонстрантів влада кинула загони спецназівців, залучила найманців з Росії та використала заборонені засоби.


Особливу увагу працівники бібліотеки акцентували на постатях надбужанок, які проявили героїзм та самовідданість на  Майдані, зокрема – Ольгу Буру з Ріпнова, котрій посмертно присвоєно звання Герой України та про медика з Буська Марію Матвіїв, котра під кулями снайперів рятувала життя активістів. Світлина французького фотографа Еріка Буве, де ця мужня жінка надає допомогу пораненому, облетіла весь світ.

Бібліотекар Галина Сай презентувала старшокласникам книгу «Літопис самовидців. Дев’ять місяців українського спротиву», а також зачитала найбільш вражаючі моменти, які зафіксували безпосередні свідки подій: відомі літератори, блогери, журналісти і анонімні мережеві «ніки».


Зворушила учасників заходу пісня «Мамо, не плач, я повернусь весною…» на слова яворівської журналістки Оксани Максимишин-Корабель.





Звернули увагу присутні і на виставку-інсталяцію « А Сотню вже зустріли небеса», де представлені світлини та друковані матеріали, присвячені революційним подіям.

пʼятниця, 10 листопада 2017 р.

Бібліолото «Цікавинки з книжкової родинки»

Часто діти люблять відвідувати бібліотеку самостійно, із батьками, однокласниками чи друзями, а також у супроводі своїх наставників-вчителів. Цього разу до районної дитячої бібліотеки завітали учні 3-Б класу Буської ЗОШ І-ІІІ ст. №2. Метою заходу було ознайомлення з книгами різного формату та цікавого поліграфічного оформлення, авторами та ілюстраторами видань. Особливо дітей вразили книжкові ілюстрації Владислава Єрка, Віктора Кононенка, Юлії Пилипчатіної та інших.


Найбільше дітям сподобалися книги з рухомими елементами («Соломяний бичок», «Коза-дереза») та з використанням тканинного декору («Цуценя», «Мишеня» та інші). Новинкою для них виявилися книги овальної форми («Втеча» О.Лущевської, «Про чисті ручки» Б.Жолдака). На основі книг «Розкриваю таємниці», «Прикрашаю світ» із серії «Зазирни у віконце» завідувач бібліотекою Галина Гораль провела з дітьми пізнавальне лото, під час якого діти демонстрували знання про такі професії, як археолог, біолог, водолаз, астроном, перукар, швея, флорист.

 



Неабияке зацікавлення проявили учні і до енциклопедичних 
видань: «Дикі тварини», «Собаки», «Коти», «Динозаври», «Комахи». «Коні і поні», у кожному з яких розповідалося про 50 найвідоміших видів та порід. Огляд цих видань провела бібліотекар читального залу Іванна Якимишин. Школярі виявили добрі знання про породи, повадки та характер своїх домашніх улюбленців – котів та собак.


Наприкінці заходу діти побували у читальному залі, де ознайомилися із новинками періодичних видань: «Світ дитини», «Колосок», «Зернятко», «Малятко» та іншими. Зустріч завершилась голосним читанням  книги "Лисичка у бібліотеці". Прослухавши оповідання, учні зробили висновок про те, яких правил необхідно дотримуватись, аби стати читачем бібліотеки.


четвер, 9 листопада 2017 р.

Бринить, співає наша мова

9 листопада ми відзначаємо День української писемності та мови. Саме ролі української мови в нашому житті присвячена пізнавальна гра «Бринить, співає наша мова», яку з учнями 4-А класу Буської ЗОШ І–ІІІст.№2 провела бібліотекар районної бібліотеки для дітей Надія Островська.



Захід розпочався із  розповіді легенди "Як ростуть слова". Бібліотекар також зацікавила школярів оповіданнями та віршами, у яких використовуються синоніми, епітети, порівняння, котрі збагачують рідну мову. Діти дізнались про те, що  наша мова вважається однією із наймилозвучніших у світі, поступаючись лише італійській та французькій. Вона налічує понад 134 тисячі слів,  нею розмовляють близько 45 мільйонів людей. Розповіла бібліотекар  про вклад у розвиток нашої мови видатних письменників: Тараса Шевченка, Лесі Українки, Олени Пчілки, Івана Франка. Дбають про збереження та розвиток своєї мови і вітчизняні письменники - Д.Білоус, М.Чумарна, М.Хаткіна, Д.Павличко та інші. Українська мова - це  мова і легендарної піснетворки Марусі Чурай, котра, оспівуючи козацькі подвиги, закликала народ до оборони Вітчизни.


Діти були не лише слухачами, але й активними учасниками різноманітних ігор та конкурсів, вони з ентузіазмом виконували цікаві завдання: утворювали синонімічні ряди слів,  підбирали однокорінні слова, відгадували загадки про розділові знаки. Неабияку ерудицію діти проявили у конкурсі «Народ скаже, як зав`яже», вдало пояснюючи, що означає те чи інше прислів`я. Присутні були подивовані почутими віршами та оповіданнями, в яких кожне слово починається з однакової літери: «Миша-мандрівниця», «Кабан на карнавалі», «Ого!», «Самотній сад», «Зима».


 Класний керівник Вероніка Георгіївна Волкова презентувала творчі доробки своїх учнів, які зібрані у альбомі з промовистою назвою «Я хочу сказати слово…». 


Це – поетичні  та прозові проби пера її вихованців, адже саме в  такий спосіб вони намагаються виявити свою любов  до отчого краю та рідної мови.