Всеукраїнський день бібліотек

Велику бібліотечну громаду вітаємо з професійним святом - Всеукраїнським днем бібліотек.Міцного Вам здоров'я,щастя,нових творчих успіхів у праці.

 

Рекомендуємо любителям фантастики

#Український_інститут_книги

#Арєнєв_Порох_із_драконових_кісток

Любителям фантастики пропонуємо захоплюючий твір Володимира Арєнєва «Порох із драконових кісток», третє видання якого вийшло у світ у Києві у видавничому домі «Києво-Могилянська академія» у 2020 році.Цю книгу ми отримали за Програмою поповнення бібліотечних фондів від #Українського_інституту_книги

Головна героїня Марта на прізвисько Відьма – звичайна старшокласниця. Відтоді, як батько поїхав на заробітки, вона живе удвох із мачухою, яку терпіти не може. Марта мріє вирватися із рідного містечка, а для цього сумлінно вчиться і підробляє в Інкубаторі. Однак зароблених грошей навряд чи вистачить на платне навчання в столичному універі. І тому в Марти є ще один приробіток: вона потай викопує, нейтралізує і збуває токсичні кістки драконів.

Володимир Арєнєв – автор 23 книжок, лауреат численних літературних відзнак. Його книга «Порох із драконових кісток» у 2015 році потрапила до коротких списків більшості премій з підліткової літератури: «Книжки року», «Книгуру», «Літакцент», «Рейтинг критиків» та ін. У 2014 році на  загальноєвропейському фестивалі фантастики «Єврокон» у місті Дубліні (Ірландія) Володимир Арєнєв був визнаний найкращим автором фантастичних творів для підлітків, а художник цієї книжки  Олександр Продан – найкращим художником-ілюстратором.

Радимо любителям фантастичного жанру прочитати цю книгу і отримати масу позитивних емоцій!

Каменяреві - 165

 27 серпня минає 165 років від дня народження великого українця,Володаря духа та Титана праці - Івана Яковича Франка. Його багатогранне творче насліддя - величезна скарбниця, яка є частиною не лише української, але й світової літературної спадщини.

З нагоди ювілею письменника пропонуємо своїм читачам ознайомитись з книжковою виставкою "Каменяр у царстві духа", також переглянути відеоролик, присвячений цікавим фактам з біографії Івана Яковича Франка.

Еко-година "Здоров`я планети - в наших руках"

 #Український_інститут_книги

Сьогодні знову до нас завітали учні 5-Б класу Буської ЗОШ №2 разом із вчителькою Наталією Дмитрівною Радіо на еко-годину «Здоров`я планети – в наших руках». Галина Гораль розпочала захід розповіддю про те, які небезпеки для здоров`я людини несе наше необережне поводження з природою. Засмічені довкілля, зливи нечистот у річки та озера, спалення сухостою, оприскування рослин хімікатами викликають серйозні захворювання організму. Зацікавила присутніх презентація книги Мартіна Дорі «Діти проти пластику», яку ми отримали за Програмою поповнення бібліотечних фондів від #Українського_інституту_книги , котру провела бібліотекар Надія Островська. Вона розповіла, що у засмічених пластиком океанах гине близько 100 тисяч китів та дельфінів,1 мільйон морських птахів. Щороку в океани потрапляє понад 8 млн.т пластику, а на одному кв. км плаває 31тис. пластикових предметів. Науковці передбачають, що у 2050 році в океанах буде більше пластику (за масою), аніж риби. Отож, аби стати 2хвилинним супергероєм треба боротися із пластиком не лише у сміттєвому відрі, а й у шкільному наплічнику, у ванній, у саду, в супермаркеті та ін. Як саме з цим впоратись підкаже книга Мартіна Дорі «Діти проти пластику».

Присутні також послухали «Калейдоскоп екологічних порад», який підготувала бібліотекар Галина Сай. Вона розповіла про науку гарбологію, як утилізувати відпрацьовані батарейки, старі комп`ютери, через скільки років розкладеться паперова серветка, поліетиленовий пакет, консервна банка, як якісно помити посуд, не використовуючи шкідливих миючих засобів.

Дітям було цікаво дізнатись, що, наприклад, у торгівельній мережі АТБ для покупок вже використовується пакет «Початок», який виготовлено на основі кукурудзяного крохмалю, що дає змогу утилізувати його в компостній ямі. Кожен мав нагоду потримати пакет у своїх руках.

Проведений захід був корисним та пізнавальним, оскільки діти дізнались, як можна запобігти екологічним катастрофам, і водночас зберегти своє здоров`я.

Дізнаємось про природу з енциклопедій

 #Український_інститут_книги

Сьогодні до нашої книгозбірні завітали учні 5-Б та 6-А класів Буської ЗОШ №2 разам із вчителькою географії та природознавства Радіо Наталією Дмитрівною. Метою візиту було ознайомлення дітей з новими енциклопедіями природничого характеру. Бібліотекурі звернули увагу учнів на видання, які ми отримали від #Українського_інституту_книги. Діти із захопленням розглядали запропоновані книжки. Наталія Дмитрівна акцентувала увагу школярів на виданнях, які знадобляться їм у підготовці до уроків. П`ятикласників здивував і формат енциклопедій та словників, наявних у бібліотеці. Вони охоче фотографувалися з найбільшими та найменшими книгами. Захопили дітей також ігри "Мандрівка Україною" та "Мандрівка Львівщиною".

+6

День читання книг

 

#Український_інститут_книги

Чи знаєте ви, що 6 вересня - День читання книг?! Тому було б дуже доречно кожному взяти в руки книгу і прочитати, бодай, кілька сторінок. Можливо, ви віднайдете улюблену книгу як у своїй домашній бібліотеці, так і в книгозбірні, де досвідчені працівники зможуть задовільнити ваші найвибагливіші смаки. Приходьте до нас, не пошкодуєте! Цьогоріч ми маємо більше п`ятиста нових видань, отриманих від #Українського_інституту_книги, і саме серед них кожен віднайде для себе найцікавіші. Справжні поціновувачі книг розуміють, що далеко не завжди Інтернет зможе замінити живу книгу. Тому мудрі слова Івана Франка: «Книги – морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить» повинні стати доброю порадою та настановою для нас. Сьогодні діти читали як у бібліотеці, так і брали книги додому. Тож у такий день хочемо назвати активних читачів, які, відвідуючи нашу книгозбірню, приводять з собою молодших сестричку чи братика, маму чи тата, бабусю чи дідуся, котрі в нас знаходять цікаву книгу і для себе. Це - Богдан Лучко, Каміла Бойчук, Денис Тарапата, Володя Безпальок, Саша та Макар Семеновичі, Поліна та Вікторія Худзіки, Оля та Юля Мицики, Володимир та Марія Глущаки, Вікторія Біляч, Софійка та Аня Лабаї, Юля та Вікторія Прокуди, Катя Килимник, Вероніка Вовк, Анна-Марія Петришин, Максим Мединський, Аміна Карієва та багато інших. Читайте багато книг, бо завдяки цьому будете мудрими, освіченими та успішними!!!

Іван Франко у спогадах доньки

Цими осінніми днями, коли громадськість відзначає 165-у річницю від дня народження видатного українця, титана праці, філософа, письменника і мислителя Івана Яковича Франка, кожне нове, невідоме для загалу повідомлення з його життєпису, має особливу значимість. Сьогодні хочеться розповісти про деякі цікаві моменти з життя письменника, про які ми довідались із книги його доньки Анни Франко-Ключко «Іван Франко і його родина», виданої Головною управою Ліги визволення України в Торонто у 1956 році до 100-річчя від дня народження Івана Франка. Спомини Анни Франко вартісні тим, що авторка намагалася задокументувати факти з життя свого батька та цілої родини «без фальшу та прикрашування, без замовчувань або переіначувань , що нераз приходилось робити з великим болем у серці». Анна Франко згадує: «…мої спомини з дитинства – це тільки поодинокі образки, що залишились в моїй пам`яті й душі незатертим слідом».

Усі четверо дітей Івана Франка – Андрій, Тарас, Петро, Анна – зростали дружно, відчуваючи постійну опіку і увагу батьків. Вечорами вмощувались батькові на коліна і зачаровувались його байками та казками про звірів, через що матері було складно вкласти їх спати. Саме в таких умовах народжувались Франкові «Коли ще звірі говорили», «Лис Микита» та інші твори. Письменник сам надзвичайно доброзичливо ставився до всіх звірят. У домі була своєрідна звіряча клініка, де перебували немічні та бездомні кицьки, цуценята, птахи. Діти одержали від батька першу науку природознавства. Цьому сприяли походи з дітьми до лісу, де батько навчав їх розрізняти птахів за виглядом та співом, часто приносив додому жабок, ящірок чи вужа- веритільника. А любов до природи прищепив письменнику професор Іван Верхратський.

Першим дитячим горем була хвороба батька – йому прооперували очі і він тижнями лежав у темній кімнаті. Діти весь час були пригнічені та зажурені, лише тоді ,коли Франко встав з ліжка і вікна було відслонено, вони знову оживали.

Великою трагедією в родині була хвороба старшого сина Андрія – епілепсія. Вона виникла в результаті удару каменем в голову. Цей напад здійснив малий єврейчик як своєрідну помсту. Цю недугу Франко описав у притчі про святого Валентина.

Анна Франко згадує про приятелів та родичів івана Франка, для котрих двері письменникової садиби завжди були відчинені. Не раз сюди навідувались М.Вороний, Леся Українка, М.Коцюбинський, Б.Грінченко та інші. Часто гостювали друзі з Росії, Чехії, Німеччини, Франції, з якими Франкою із чемності розмовляв їхніми мовами (а знав 14 іноземних мов).

З болем у серці згадує про свою матір Ольгу Хорунжинську. Вона походила з Наддніпрянської України, виховувалась у сім`ї офіцера-поміщика. Скоро залишилась круглою сиротою, згодом вступила на навчання до Харківського інституту благородних дівиць. Досконало володіла французькою, німецькою, англійською мовами, прекрасно грала на фортепіано, відзначалась високою ерудицією. Ставши дружиною Івана Франка, активно включається в суспільну роботу. Часто перевозить через кордон нелегальну літературу, через що наражається на небезпеку та переслідування російської поліції. Початки туберкульозу, смерть старшого сина, перебування у психіатричній лікарні підірвали її моральні та душевні сили.

З теплотою згадує Анна Франко про своїх братів, їхні уподобання: Тараса класичною філологією, а Петра хімією. Розповідає про те, як під час Другої світової війни було замордовано більшовиками наймолодшого брата Петра.

Описує Анна Франко і складні стосунки батька з Михайлом Грушевським, який певною мірою намагався зменшити вагомість та вплив І.Франка у суспільному житті Галичини.

Вона також згадує про три зустрічі з митрополитом Андреєм Шептицьким. 1917 року митрополит повертався із заслання. Перебуваючи в Києві, на прохання Анни відправив у католицькому костелі панахиду в річницю смерті Івана Франка, хоча інші отці відмовлялись це зробити, мотивуючи тим, що письменник помер «без Бога».

Нелегка доля спіткала і саму Анну. Переслідування більшовиків змушують її разом з чоловіком Петром Ключком емігрувати до Австрії. Після його смерті вона із дітьми виїжджає до Канади, де у 1988 році завершується її земне життя.

Книжка спогадів зацікавить читачів, бо кожна відкрита сторінка із життя Івана Франка та його родини для нас сьогодні є особливо цінною, бо допомагає глибше пізнати особистість письменника і ту атмосферу, в якій він жив і творив.

0:10 / 0:ванка Якимишин, Книгозбірння Топорів та ще 10