Народилася
у Лапландії, за Полярним колом, у кількох кілометрах від Норвегії та Фінляндії.
Можливо, ще й тому в дитинстві найбільше любила казку «Снігова королева».
Батьки повернулися в Україну, і вона більше ніколи не була у містечку Печенга
(колись Петсамо) на півночі Кольського півострова. Тривалий час жила в Івано-Франківську, за тридцять три кілометри
від батьківського села – Отинії Коломийського району. За найменшої нагоди
їздила туди з мамою і татом на мотоциклі. Мріяла працювати у книгарні чи в
бібліотеці, любила книжки – гортати їх, нюхати і, звісно, читати. Вела дитячі
щоденники, вигадувала ігри й переповідала ровесникам у дворі багатосерійні
фільми, яких ніхто, крім неї, чомусь не бачив. Перший заробіток мала у другому
класі, коли сусідка попросила наглянути за маленькою донечкою – це було влітку,
вона бавилася з малою щодня протягом чи не двох тижнів. Заробила червону
трикотажну кофтину на гудзиках. Батьки
дозволяли тягнути додому різну живність: жуків, жаб, їжаків. Заохочували дитячі
вистави з переодяганнями; виставки малюнків, що їх розвішували на дверях;
листи, написані крейдою на дверцятах старої шафи на горищі; кулінарні
експерименти, часто невдалі; домашні газети з карикатурами та фотографіями;
колективні перегляди діафільмів (дехто їх іще пам`ятає) та багато іншого…
Сестра і брат у цих практиках мали перші ролі. Після закінчення філологічного факультету Львівського національного
університету ім. Івана Франка пішла працювати до газети – досі у журналістиці.
Заступник головного редактора газети «Високий Замок».У 2008 році деб`ютувала
романом «Пів`яблука» і одразу
здобула відзнаку «Коронація слова».Коли донька і син виросли, почала писати
романи, оповідання та твори для дітей. Задумів для майбутніх книжок вистачило б
на кількох авторів. В короткому часі створила немало цікавих дитячих творів,
серед яких особливою популярністю у читачів користуються такі: «Ліга непарних
шкарпеток», «Бора», «Мишкові миші», « Друзі незрадливі» та інші.
А ось її нова книга:
Вдовиченко Г.
36 і 6 котів. – Львів: Видавництво
Старого Лева, 2015. – 135 с.: іл.
36 і 6 котів – саме стільки, не більше й не менше, хвостатих героїв
Галини Вдовиченко – оселилося одного дощового вечора в помешканні пані Крепової
попри її бажання. Але серце непоступливої господині до котів-безхатьків
прихилила киця-сфінкс Баронеса. Ані пані Крепова, ані її племінник Стас навіть
уявити собі не могли, чим обернеться вторгнення у їхнє маленьке помешкання 36
дорослих і 6 маленьких котів.
Нещодавно
у Буській районній дитячій бібліотеці відбулася зустріч з Галиною
Вдовиченко, під час якої вона подарувала юним надбужанцям свою книгу з
автографом.
Галина Сай,
бібліотекар Буської РДБ
Немає коментарів:
Дописати коментар