"Мрії про Україну:дитячий погляд"

На виконання Указу Президента України "Про відзначення 25-ї річниці Незалежності України" Національна бібліотека України для дітей та Фонд Миколи Томенка "Рідна країна" проводять конкурс, завданням якого є утвердження в свідомості та почуттях юних громадян патріотичних цінностей, переконань, поваги до своєї країни,українського народу, його культури, звичаїв, традицій, спонукання до творчості учасників. У конкурсі взяли участь діти таких вікових категорій: читачі 10-12 та 13-16 років. Конкурс проводився у трьох номінаціях: поетичні твори, прозові твори та малюнки.Учасники готували роботи, які за змістом і жанром відповідали темі авторського бачення майбутнього України. До районної дитячої бібліотеки було представлено 27 прозових та поетичних творів і 34 малюнки  з 13 бібліотек ЦБС. На обласний конкурс були відібрані творчі роботи Фургало Наталії (с.Полтва), Квітко Вікторії (с.Побужани), Фурманевич Ірини (с.Яблунівка), Смолінської Ольги (с.Ракобовти), Жук Наталії (с.Побужани) та Ричель Анастасії (Буська ЗОШ №2). Пропонуємо вашій увазі деякі творчі роботи.

Мрія про Україну

Щоб в Україні добре жити,

В житті ти мусиш щось зробити:

Здобути мир, навести лад

І посадити диво-сад.

Засіять ниви, хліб зростить

І навіть в космос полетіть.

Здолати бідність і тривоги,

Побудувать нові дороги.

А ще сміливо й вперто йти

До європейської мети.

І мрія, наче вільний птах,

Якого  не лякає страх,

Стремить у світле майбуття,

Де зовсім інше  є життя:

Веселі посмішки людей

І щирі погляди дітей.

Пенсіонер – на відпочинку,

І жебраків нема  на ринку...

Вулиці чисті, без сміття,

Вирує навкруги життя.

І ніжно  ллється, барвінково,

Моя вкраїнська рідна мова!

Мої ви, браття – українці!

Живім разом, бо поодинці

Нам не здолать лихеє зло,

Яке до прірви нас тягло!

 Наталя Фургало, 11 років, учениця 5 класу 

Полтвівської ЗОШ І-ІІ ст. Буського району

Мрії про Україну

Порадь мені, друже,

Скажи, любий брате,

Як нам в Україні

Життя поміняти?

Щоби в мирі жила

Кожная родина,

Щоби процвітала

Ненька-Україна.

Мрію, щоби люди

Вдома працювали,

А не на чужині

Тяжко гарували.

Щоб сім'я щасливо

У достатку жила,

Щоб укупі була

І дітей ростила.

Бачу нашу неньку,

Вільну Україну,

У садах квітучих,

Міцну і єдину.

Армію могутню,

Силою багату,

Щоб ніякий ворог

Не зміг панувати!

А ще – щоби люди

Молились до Бога.

Тоді буде щастя

Й наша перемога!

І ніхто не зможе

Красти та брехати,

Діти будуть батька

Й матір шанувати!

 Квітко Вікторія, 16 років, учениця 9 класу 

Побужанської  ЗОШ  І – ІІ ст.  Буського району

                                                                      
                                                                   


     Мрія про Україну

      «Вільні співи, гучні голоси

              В ріднім краю я чути бажаю», -

такою мріяла бачити свою Батьківщину велика дочка України Леся Українка. І зараз кожен з нас хоче, щоб наша держава була вільною та мирною. Я ще мала, але вже розумію, що майбутнє залежить і від мене. Безперечно, я хочу, щоб вона була розвиненою країною, при владі стояли мудрі люди, котрі справді хочуть їй добра. Вони чесно будуть дивитись нам в очі та свою любов до народу виявлятимуть у конкретних діях, а не на словах.

         Україна в майбутньому – це велика європейська держава, яку цінують і поважають у всьому світі. Наші студенти здобуватимуть вищу освіту не лише в Україні, але і в європейських вузах, а українські дипломи визнаватиме світ. Українські лікарі рятуватимуть хворих дітей вдома, використовуючи сучасне медичне обладнання, тоді батьки не шукатимуть грошей на лікування в дорогих закордонних клініках.

         Моя Україна – квітуча мальвами та соняхами, оспівана солов’ями, омита морями, захищена горами країна. Величною красою вона приваблює не лише своїх, а й іноземних туристів.

         А ще я мрію, щоб наші батьки мали добру роботу, працювали тут, вдома, а не їхали десь далеко на заробітки і роками на бачили родини. Я мрію про мир і спокій і дуже хочу, щоби мій тато і брат були разом зі мною, а не на Донбасі. Кожен вечір у молитві я прошу Бога про це. За волю нашої Батьківщини воювали наші предки. Низько схиляю свою голову перед подвигом Героїв Небесної Сотні та тих, хто загинув на Сході України. Всі вони мріяли про мир. Я вірю, що на землі запанує правда, злагода і добро. Ми виповнимо усі заповіти наших батьків і дідів. Ми будемо свято берегти духовні і матеріальні багатства нашої України.

Я бачу квітучу щасливу країну,

Де кожна людина працює, творить,

Де можна навчитись кохати, радіти,

Де кожна хвилина – то святості мить.

Анастасія Ричель, 11 років,

учениця 5 Б класу Буської ЗОШ  І – ІІІ ст. № 2

Буського району