Перекладач

понеділок, 21 січня 2019 р.

Історичний урок єднання


До своєї незалежності Україна йшла важким і довгим шляхом поневірянь. Упродовж багатьох століть за волю Батьківщини жертвували своїм життям її найкращі доньки і сини. І ось рівно сто років  тому справдилися довгоочікувані сподівання українців – постала з руїн Соборна Україна шляхом злуки Західноукраїнської та Української народних республік. 22 січня 1919 року на Софіївській площі в Києві з усіх куточків нашої країни прибули сотні тисяч українців під жовто-блакитними стягами, аби відсвяткувати проголошення єдиної Української держави з усіма її етнічними землями. О 12 годині під гарматні салюти та урочистий перегук софіївських дзвонів професор Федір Швець зачитав універсал Української центральної ради, в якому було проголошено злиття Східної та Західної України в одну соборну і неподільну державу – Українську народну республіку.
З нагоди 100-річчя проголошення соборності України, працівники Буської дитячої бібліотеки організували книжкову виставку «Історичний урок єднання», а бібліотекар читального залу Іванна Якимишин провела для учнів 8-А та 8-Б класів ЗОШ №2 екскурс «Свято української державності».




Школярі довідалися про передумови злуки ЗУНР та УНР в єдину державу, основні історичні факти, пов’язані з цим періодом історії України, та дізналися про вагомі історичні постаті, які цьому сприяли. Зокрема старшокласники дізналися про внесок у здобуття Соборності таких громадських діячів, як Лев Бачинський (віце-прем’єр ЗУНРу), Лонгин Цегельський (вважається автором основних документів щодо Злуки), Володимир Винниченко (голова Директорії УНР), Симон Петлюра (генеральний секретар військових справ УНР, а згодом – очільник Української народної республіки).
Також учні переглянули фільм «День Соборності України» та на власні очі побачили як відбулося урочисте оголошення возз’єднання Української держави.




Сьогодні, як і сто років тому, наші відважні захисники змушені обороняти східні території України від московських загарбників, часто жертвуючи власним життям. Тому всі ми повинні знати такі важливі моменти нашої історії, пам’ятати про тих, завдяки кому ми сьогодні почуваємося вільно на власній землі і робити все від нас залежне, аби ця пам'ять ніколи не була викорінена з нашої свідомості.

Немає коментарів:

Дописати коментар