Квіти у бібліотеці

 Весна на бібліотечному підвіконні

Ці квіти милують око завдяки дбайливим руками наших бібліотекарів.

Обласний день дитячого читання

 

#Обласний_день_читання

#Лесі_Воронині_70

Сьогодні стартує Обласний день дитячого читання, який проходить в рамках регіональної акції «Березень.Читають всі!». Цьогоріч  він приурочений 70-річному ювілею улюбленої української дитячої письменниці Лесі Воронини, який вона відзначатиме 21 березня. З цієї нагоди у нашій бібліотеці пройшла літературна мандрівка «Світ пригод Лесі Воронини», учасниками якої були учні    5-Б класу Буського ЗЗСО №2.

Галина Гораль розповіла дітям про те, як формувались літературні уподобання майбутньої письменниці та який вплив на них мала родина, чому  свої перші казки вона присвячувала сину Євгену, а також про її твори, що друкувались у популярному  дитячому журналі «Соняшник». Дітям було проведено огляд книг нашої  бібліотеки, представлених на виставці «Леся Воронина. Я створюю цілий світ, який має захопити читача». Тож з цікавістю діти слухали уривки із книги письменниці «Таємниця пурпурової планети», які читала та обговорювала з дітьми бібліотекар Галина Сай.

Леся Воронина пише не лише фантастичні пригоди, але й видала книжку із серії «Життя видатних дітей», присвячену дитинству відомих людей, котрі змінили світ – Брюса ЛІ, Махатми Ганді, Жорж Санд,  Фридеріка Шопена, Івана Миколайчука. Особливо учасникам заходу була цікава історія успіху відомого американського актора китайського походження Брюса Лі, який  володів  найскладнішими прийомами бойових східних мистецтв – кунг-фу.

Про те, що дітям захід був цікавим та пізнавальним, виявив у багатьох бажання ознайомитись з книгами Лесі Воронини, свідчить факт, що  по закінченні зустрічі  усі наявні у фонді книги були видані учням для домашнього читання.

 

Ліна Костенко "Кольорові миші"

 #Ліні Костенко_95

Пропонуємо нашим молодшим читачам послухати дитячу казку Ліни Костенко "Кольорові миші", адже у своїй творчості вона чудово відтворила дитячий світ.

Ліні Костенко - 95

 #ЛІНІ_КОСТЕНКО_95

Сьогодні, 19 березня, святкує свою 95 весну Ліна Василівна Костенко – голос нашої епохи, людина, яка вже десятки літ нестримно йде життєвою дорогою, ім’я якій ВИСОКА ПОЕЗІЯ. Усім стилем свого життя та творчості заслужила визнання та всенародну повагу. «Я вибрала долю собі сама…», писала поетеса, свідома свого вибору.

Писати вірші почала ще з дитинства. Коли їй було шістнадцять , стала друкуватися. 1957 року вийшла її перша збірка «Проміння землі», наступного року – «Вітрила», у 1961 році – «Мандрівки серця». Згодом побачили світ збірки «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур». Та наступали роки вимушеного мовчання, невизнання її як митця. Та ї тоді вона писала, неоприлюднюючи своїх вистражданих рядків. Так залягла у шухляду «Маруся Чурай». Поверненням Ліни Костенко була книжка поезій «Над берегами вічної ріки» та побачила світ «Маруся Чурай», стотисячний тираж якої вмить розлетівся. Саме за ці твори Ліні Костенко було присуджено Державну Шевченківську премію. Письменниця по праву заслужила достойне місце в сучасній українській літературі. Вона лауреат премії Фундації Тетяни та Омеляна Антоновичів, премії імені Олени Теліги, премії імені Франческо Петрарки. Сенс її подвижницького буття у невтомній праці, яка не потребує ні нагород, ні визнання, бо «Митцю не треба нагород. Його судьба нагородила».

Для наших читачів ми розгорнули книжкову виставку, приурочену ювілею письменниці «Спасибі, Музо, що ти вибрала мене…», де представлено книги ювілярки, які є у фондах нашої книгозбірні.

Тиждень поезії "Пісня тисячі голосів"

 

Шановні колеги!

З 17 по 23 березня Український інститут книги проводитиме Національний Тиждень читання поезії.

Цьогорічна тема Тижня читання — «Пісня тисячі голосів», а гаслом стали слова Сергія Жадана:

«З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся».

Поезія — це спосіб почути одне одного. Ми маємо дуже різні голоси: голоси цивільних, що проживають війну у своїх містах і селах, військових, які боронять нашу землю, вимушених переселенців та емігрантів різних хвиль, дітей, волонтерів, людей з різних куточків країни та світу. Але всі вони разом творять спільний голос – голос сучасної української поезії.

Тиждень читання поезії покликаний підкреслити, що література дозволяє нам сприймати суспільство цілісно, не стираючи унікальність кожного досвіду. Вірші стають способом знайти слова для пережитого, відчути підтримку і взаєморозуміння. Цей тиждень — нагода вслухатися у багатоголосся української поезії, де кожен знайде слова, що відгукнуться в його серці.

Як можна взяти участь в акції?

• запросити авторів та видавництва з презентаціями й подіями,
• об’єднатися з книгарнями для проведення виставок нових видань,
• створювати відеоролики для #watchUaPoetry – анімації, слайдшоу, відеокліпи будь-якими доступними засобами. Якщо у вашій бібліотеці є комп’ютери, заохочуйте відвідувачів використати їх для творчих ініціатив.

День тюльпанів в Україні

 

#Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

#День_тюльпанів_Україна

Надходить весна. Оживає природа. Тягнуться до сонця тендітні первоцвіти. Підсніжники, крокуси, нарциси, тюльпани тішать людей своїми неповторними барвами. 7 березня в Україні відзначають Національний день тюльпанів. Батьківщиною цих прекрасних квітів вважається Персія. Та другою батьківщиною тюльпанів можна, по-праву, вважати Нідерланди.  Національний день тюльпанів тут відзначають 18 січня. На центральній площі Амстердама у цей день висаджують близько 200 тисяч рослин, створюючи справжній тюльпановий рай. Ця квітка стала символом національної гордості країни.

 Люблять тюльпани і в Україні.   Тож 7 березня, святкуючи прихід весни, ми милуємось чудовими букетами цих квітів.  Семикласниці Буського ЗЗСО №2 взяли участь у майстер-класі з виготовлення тюльпанів із фетру. Рожеві, червоні, жовті…  Політ фантазії переплітався з креативністю та вишуканістю створених руками дівчат квітів. Майстер-клас підготувала та провела бібліотекар нашої книгозбірні Галина Ярославівна Сай. На закінчення дівчатка зробили світлини зі своїми рукотворними квітами.

Михайлу Вербицькому - 210

 

#Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

#Михайлу_Вербицькому_210

Цікава історія про те, як пісня стала Гімном України. 1862 року відомий український етнограф Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла України ні слава, ні воля». Музику до цього вірша написав греко-католицький священник Михайло Вербицький. Перша частина пісні була затверджена в якості українського національного гімну законом, виданим ще при гетьмані Павлу Скоропадському в травні 1918 року. І тільки 16 січня 1992 року Незалежна Україна відновила в правах державний гімн.

Але сьогодні хочемо розповісти про того, хто поклав на мелодію  вірш Павла Чубинського, отця Михайла Вербицького. Народився майбутній композитор та душпастир 4 березня 1815 року в священичій родині у селі Явірнику Руськім. Рано осиротівши, потрапляє разом із братом під опіку свого дядька, українського патріота, єпископа Івана Снігурського. Переїхавши до Перемишля, розпочинає навчання в гімназії та у музичній школі, яку організував при греко-католицькому храмі єпископ Снігурський. Відчуває духовне покликання  та вступає  до духовної семінарії у Львові.  З 1856 по 1870 рік стає парохом церкви  Святої Покрови у селі Млини  Ярославського повіту  (нині  територія Польщі).  Саме тут йому потрапив до рук вірш Павла Чубинського та й визріла ідея написати до нього музику. Так виник наш національний гімн.  Наддніпрянець Чубинський та галичанин Вербицький ніколи особисто не були знайомі і не зустрічалися.

Михайла Вербицького вважають  одним з перших професійних композитоів Галичини, у творчості якого тісно переплітаються духовні та світські твори.

Михайлу Вербицькому споруджено у Млинах пам’ятник у вигляді ліри.  До 190-річчя від дня народження композитора  над цим пам’ятником споруджено каплицю-пантеон. Також у 2015 році  М.Вербицькому відкрито пам'ятник у Львові.