У червні 1899 року на засіданні правління Наукового товариства ім.Т.Шевченка у Львові було прийнято рішення про виготовлення семи портретів відомих діячів літератури, мистецтва та науки: В.Антоновича, П.Житецького, М.Лисенка, І.Нечуя-Левицького, О.Кониського, Б.Грінченка та Л.Українки. Ці роботи було доручено молодому, але вже в той час відомому галицькому художнику-імпресіоністу Іванові Трушу. 1900 року, перебуваючи в Києві, Леся Українка знайомиться з художником і згоджується позувати для портрета. До того часу її ніхто не малював з натури, оскільки хвороба була цьому на заваді. Та з поваги до талановитого художника Леся дає згоду на виконання портрета. Між ними налагодились теплі, дружні стосунки. Але 1902 року, перебуваючи у Львові, Леся Українка дізнається, що її портрет І.Труш продав польському графу Л.Пінінському. Будучи невдоволеною таким вчинком, вона просить художника повернути портрет на попереднє місце в НТШ. Іван Труш пообіцяв виконати її побажання. "Підкінчений дуплікат тепер у мене, буде спалений" - писав у листі до неї. Та своєї обіцянки не дотримав, дублікат не знищив, а заховав. Пройщло 50 років, як стало відомо про існування другого портрета.
Климентій Квітка, чоловік Лесі Українки, згадував "На мою думку, найбільш вартим репродукції є портрет, що змалював 1900 року маляр Іван Труш у Києві, хоча треба зазначити, що тоді вираз Лесі був виключно втомленим, бо взагалі під час перебування у Києві вона дуже томилася широким громадським життям. Вираз Лесиних очей був якийсь заволочений, і навіть в останні роки життя вираз її очей був далеко яснішим, принаймні в ті періоди, коли вона жила на полудні в обстановці нудній і відлюдній, але, очевидно, більш відповідаючий її слабим силам, ніж київська многолюдна обстановка".
Відомий ще один портрет Лесі Українки (1904р.) авторства Фотія Красицького, але кращою вважається робота Івана Труша.
Галина Гораль, заст. директора Буської ЦБС по роботі з дітьми
Немає коментарів:
Дописати коментар