Впродовж багатьох століть історію нашого міста творили мешканці, які були представниками
різних національностей. Українці, поляки, євреї, вірмени, волохи залишили
нащадкам самобутню національну культуру, принесли в місто свої звичаї,традиції,а
також свою релігію. Яскравим свідченням цього є бузецькі церкви, єврейська синагога, костел святого
Станіслава. Помітний слід в історії міста залишили і духовні наставники наших
городян – єпископ Йосиф Боцян, отці Омелян Петрушевич, Сильвестр Калиневич,
Роман Чайковський, Михайло Кольбух.
Для вірян
римо-католицького обряду слово Боже
ревно проповідував уродженець нашого міста, котрий першим з львівської землі
був покликаний до ордену салетинів, отець-місіонер Михайло Кольбух.
Перш, ніж розпочати розповідь про о.Михайла
Кольбуха, доречно розповісти про заснування самого ордена. А передумовою цього була така історія. У Франції в 1846 році поблизу гірського села Ля Салет, де двом маленьким
пастушкам Меланії та Максиміліану з`явилась Матір Божа, яка сиділа на камені і плакала.
Вона не була в небесних шатах, а у звичайній сільській жіночій одежі. Мати Божа звернулась до дітей їх рідною мовою із закликом навернутись до Бога, бо в
іншому випадку людей чекає велика кара. Після цього вона зійшла на пагорб і
піднялася до неба.
Покладену на дітей
місію – оголосити світові промову Цариці Небесної взяли на себе місіонери
чернечого ордену з Ля Салет. До їх числа
належав і отець Михайло Кольбух. Утворення цього ордену було проголошено
єпископом з Гренобля Філібертом де Бріярдом 1 травня 1852 року. 1878 року Папа
Римський ЛеонІІІ надав ордену право діяти по всьому світу. Сьогодні він діє у
23 країнах світу, в тому числі й в Україні.
У нашому місті першим місіонером цього ордену був
о.Освальд Лоретан, який і запримітив малого кмітливого хлопчика Михайла
Кольбуха і в подальшому заопікувався його долею.
Народився Михайло 14 листопада 1889року в Буську на
Волянах в сім`ї Івана
та Марії (дівоче прізвище Капій) Кольбухів. Хрестили його у парафіяльному
костелі святого Станіслава, де згодом він і приймав перше причастя. Родина
Кольбухів була незаможною. Навчаючись у міській шестикласній школі,
хлопчина часто пропускав уроки, оскільки
змушений був допомагати батькам по господарству, що позначалось на його
успішності. Виняток становила релігія, з цього предмета завжди були відмінні
оцінки. Незважаючи на те, що особливо не вирізнявся у навчанні, він був досить
здібним учнем, що і запримітив місцевий
вікарій Лоретан. Він посприяв тому, що хлопця було відібрано для подальшого
навчання у Малій семінарії місіонерів з Ля Салет у місті Торнау в Бельгії. У
1904 році зі згоди батьків Михайло вирушає в Європу, відкриваючи нову сторінку
у своєму житті. Впродовж 1904-1911років Михайло, вивчаючи французьку мову,
завершує класичне навчання та здобуває середню освіту. 8 вересня
1911 року у місті Сузі він стає новіцієм, тобто особою, котра готується до
чернечого життя. Михайло одержує першу професійну роботу на три роки, а також
починає вивчати риторику. Після одержання атестата зрілості в 1913 році вступає
в Римі до університету на філософсько-теологічний факультет.11 квітня 1914 року
він прийняв постриг з рук кардинала Помпілі.
У 1915 році Італія оголошує війну Австрії, в результаті
Михайло Кольбух, як підданий австро-угорського цісаря, був інтернований на
острів Сардинію. Навіть у такій ситуації він намагається ефективно використати
час. Тут, в Альгерро, він закінчує філософський факультет Вищої духовної
семінарії. У 1916 році повертається до Риму, де 2 грудня
1917 року за спеціальним дозволом кардинала Помпілі його висвячують у приватній
каплиці. По завершенні повного курсу навчання у 1920 році о.Михайло Кольбух прибуває до
Польщі в місто Дембовєц, де стає викладачем Малої семінарії. Відтоді й
розпочинається його апостольська діяльність. У 1921 році організовує випуск
щомісячника «Посланець Матері Божої Салетинської».
З власної ініціативи у серпні 1923 року о.Кольбух вирушає
до США, де в польських осередках
проводить місійно-реколекційну діяльність, а одержані пожертви спрямовує
на розвиток новіціату і Малої семінарії
салетинів у Польщі. У США для двадцяти тисяч абонентів видає місячник «Посланець Матері
Божої Салетинської», а також англійською мовою журнал «Польська Америка», метою якого було
поширення інформації про Польщу.
У 1932 році
відбувся Капітул згромадження – збори чернечого ордену, результатом якого став
його поділ на провінції. Михайло Кольбух став першим провінціалом і оселився у
Львові. Тут він започаткував видання релігійної листівки «Живи по-Божому»,
тираж якої зріс від 250 до 500 тисяч примірників.
Отець Кольбух завжди намагався підтримати діяльність
Малої семінарії в Дембовцю. Тому 1936
року подався у США з метою збору коштів для неї .В цей час відвідав і Південну Америку. У вересні 1939 року
подався до Італії. Мав побоювання щодо
знищення гітлерівцями польської провінції, тому прагнув забезпечити її відродження
на теренах США. Так у 1941 році в місті Олівет штату Іллінойс організував Малу
духовну семінарію, яка дала початок новій монашій єдності - Провінції Матері Божої - Цариці Миру. Високо оцінюючи його місійну
та пастирську діяльність, у 1946 році Конгрегація Монаших справ у Ватикані дає
дозвіл на обрання його провінціалом на третю шестирічну каденцію.
Переслідуваний сталінським режимом, о.Кольбух змушений
емігрувати на Захід, до Риму. Аби надати підтримку своїм співвітчизникам, він часто приїжджає до Америки з метою збору коштів
для них. Його стараннями розпочато будівництво парафіяльного костела Матері
Божої Салетинської в Римі. В Італії, о.Кольбух був призначений капеланом
польських ветеранів, які тут перебували. Він опікується колишніми військовослужбовцями та їхніми
родинами, людьми бідними та обездоленими. Ця праця була для нього важкою та
виснажливою.13 грудня 1957 року о 5годині 30 хвилин ранку о.Михайло Кольбух
відійшов із життя у клініці Сальватор
Мунді у Римі. Прах покійного перевезено до Салмати, що поблизу Носера Умбра, і
покладено у гробівці Згромадження отців-салетинів.
Отець Михайло Кольбух був високоосвіченою, жертовною
людиною,котрий все своє життя присвятив розбудові та діяльності Згромадження
отців-салетинів. Йому була властива надзвичайна побожність і любов до Матері
Божої Салетинської, котра його вибрала і котрій він вірно служив. Отець був
великим життєлюбом, він завжди знаходив спільну мову з різними людьми. Його не
зламали життєві труднощі та випробування.
Отець Михайло
Кольбух насамперед заслуговує нашої уваги та пам`яті як людина, котра народилася у нашому
місті та посіла чільне місце у його
духовно-релігійному житті. Поляк за національністю, з домішками української
крові, він сповідував толерантність у стосунках між людьми різної конфесійної
приналежності, ревно дотримувався християнських чеснот і високої духовної
моралі.
14 листопода минає 130 років від дня його народження.Тож маємо обов`язок - згадати про свого співвітчизника - отця Михайла Кольбуха, відомого релігійного діяча, місіонера, людину, чий життєвий шлях починався у Буську на Волянах.
Матеріал підготувала заст.директора Буської ЦБС Галина Гораль
Немає коментарів:
Дописати коментар