Магія новорічних свят

 #Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

#Магія_новорічних_свят

Новий рік вже стукає у двері. Це – улюблене свято дітвори, на яке вони чекають з нетерпінням. У нашій бібліотеці оформлено різдвяно-новорічну книжкову виставку «Магія новорічних свят». Із представлених на ній видань діти дізнаються про дивовижні пригоди, які трапились з книжковими героями у ці святкові зимові дні. Отож запрошуємо наших читачів до бібліотеки, аби отримати море позитиву та задоволення від новорічного читання.

Народознавчі посиденьки" Різдво.Святкування.Традиції"

 #Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

#Різдво_Святкування_Традиції

У переддень новорічно-різдвяних свят у нашій бібліотеці з учнями 6-В класу Буського ЗЗСО №2 проведено народознавчі посиденьки «Різдво.Святкування.Традиції». Галина Гораль розповіла дітям про те, що кожна українська родина дуже ретельно готується до відзначення цього найважливішого християнського свята, зберігає традиції, які передаються з покоління в покоління. Діти також довідались, як проходить святкування Різдва у різних країнах світу : Польщі,Чехії, Фінляндії, Німеччині, США, Італії, Австралії ті інших. Окрім перегляду відеоролика про святкування Різдва у світі, присутні слухали українські колядки та відповідали на запитання відеовікторини «Різдво в УКРАЇНІ».Та найбільш захоплююче пройшов майстер-клас «Різдвяні мотиви на тарілці», який підготували та провели з дітьми Галина Сай та Надія Островська. Діти проявили свою фантазію та творчий підхід до роботи.

Новинки-цікавинки від "Старого Лева"

 #Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

#Видавництво_Старого_Лева

Сьогодні бібліотека знайомить своїх читачів з книжковими новинками, а їх понад три десятки, котрі ми отримали за кошти місцевого бюджету від «Видавництва Старого Лева». Вони приваблять дітей не лише гарним, яскравим поліграфічним виконанням, але й цікавою тематикою. Тож кожен зможе собі знайти книгу до своїх уподобань, оглянувши книжкову виставку «Тут лев на мансарді живе залюбки і дітям дарує чудові книжки».

Для любителів котячих історій пропонуємо серію книг від Галини Вдовиченко про 36 і 6 котів, яку доповнюють книги про 36 і 6 собак та про життя чудових метеликів. Гастрономічної смакоти додадуть книги М.Дочинця «Запашні історії» та С.Войцехівської «Яблучна шарлотка, спечена в горах». Із захопленням читатимуть діти серію книг Меган МакДоналд про пригоди Джуді Муді. Цікаві розповіді про історичні місця міста Лева знайдуть читачі у книжечці-мандрівочці «Львів». У такому ж форматі видано книжку «ЗСУ», у котрій розповідається про захисників та захисниць, які щоденно боронять український суходіл, небо, море і кіберпростір. Це – супергерої сучасності, які вгризаються в кожен метр рідної землі, десантуються в тил ворога, пілотують новітні літаки, володіють таємними знаннями й навичками, наче справдешні козаки-характерники. Кожна літера книжечки-мандрівочки – це унікальна риса ЗСУ та національного спротиву, без яких немислима наша історія.

Про те, як військові події в Україні відбиваються на житті сучасних дітей, їхньому психологічному стані дізнаємось із книг О.Михед «Котик, півник, шафка», М.Савки «Залізницею додому», «Кутя-челендж», С. Войцехівської «Яблучна шарлотка, спечена в горах».

Відвідайте нашу книгозбірню та оберіть книгу для душі.

Мистецька година "Вона вас любила, рожевії квіти"

 #Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

#Катерина_Білокур_125

Напередодні ювілею видатної української мисткині – Катерини Білокур у бібліотеці проведено літературно-мистецьку годину «Вона вас любила, рожевії квіти, і про вашу долю любила співать» з учнями 5 –А класу Буського ЗЗСО №2. Діти дізнались як про життєвий шлях художниці, так і про основні віхи становлення її мистецького таланту. Присутні переглянули альбом «Катерина Білокур» з репродукціями її робіт, а також ознайомились з літературою, представленою на тематичній полиці «Зачарована квітами», приуроченій 125-річчю від дня народження художниці. Також діти подивились відеоролик «Катерина Білокур».

Флешмоб "Ой хустино, хустиночку, покрий мою голівочку"

 #Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

# Всесвітній_ день_ української_хустки

Проходять роки, століття… А українська хустка завжди залишається в моді, приваблює вона жінок та дівчат різного віку, бо кожному пасує до лиця та стає невід’ємним атрибутом жіночого одягу. В Україні День української хустки започаткували порівняно недавно – 7 рудня 2019 року з метою збереження традицій та звичаїв українського народу. З цієї нагоди бібліотекарі провели флешмоб «Ой хустино, хустиночко, покрий нашу голівочку!». Від бібліотекаря Галини Сай дівчата дізнались цікаві факти про українську хустку, її символічне значення у житті нашого народу, а також взяли участь у майстер-класі із зав’язування хустки. Із захопленням діти послухали вірш Надії Красоткіної «Українська хустка». Та найцікавішою була фотосесія дівчаток біля фотозони, яку оформили бібліотекарі.

Катерині Білокур -125

 #Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

#Катерині_Білокур_125

Серед митців української культури є жінка, яка посідає особливе місце. Цю геніальну жінку-художницю звали Катерина Білокур. Народилась вона в селі Богданівка Яготинського району Київської області 7 грудня 1900 року в незаможній селянській родині. Їй випало народитися в останньому місяці ХІХ століття, а ХХ століття подарувало їй кілька бурхливих суспільних переворотів: громадянську війну, голодомор, насильницьку колективізацію, Другу світову, що опалила душу і серце Катерини Василівни, та й, зрештою, опалила майже перший зрілий доробок художниці у Полтавському музеї. Ніщо не зламало духу і волі Митця. А ще ж був і голодний 1947 рік. І все те прокотилося через її долю. І в такому вирі подій неймовірними зусиллями, долаючи спротив суспільства, опір та майже деспотичний тиск рідних та близьких ( бо не така, як всі), нерозумна, а тому й певне не сприйнятна оточуючими селянами (якась утаємничена дивачка), самотужки пробивалась, продиралась, прогризалась до світла знань, до художнього слова, до таємниць малювання, до високості й величі Людини – сільська дівчина Катерина. Вона довела собі, рідним , близьким, світові, що в Україні є люди з характером та талантом, що земля наша багатюща природою і людей народжує багатих душею і духом, красивих у помислах та діях, плідних у результатах, оригінальних і неповторних. У дитинстві Катерина не чула про малювання і поняття не мала про художників. Лише завдяки місцевому вчителю Івану Григоровичу Калиті, який надав їй можливість користуватись бібліотекою, та місцевій інтелігенції вона дізнається про чарівне слово «художник». Вирішили долю майбутньої художниці вуглина з печі та шмат сірого полотна з материної скрині. Впевнившись, що без освіти їй не вступити до жодного спеціального учбового закладу, вона вирішує опанувати художню майстерність самостійно. Перші її роботи ще мають учнівський характер. Вони виконані на шматочках полотна вугіллям, а також рослинними фарбами з буряка, бузини, калини, цибулі та різних трав, а також олійними фарбами на фанері. Пензлі для роботи вона вживала лише власного виробництва. Виготовлялись вони з волосинок тхора або з волосинок пухнастого хвоста домашнього кота та вишневої гілочки. Для одного пензля вона брала дев’ять волосинок, для другого – дванадцять, для третього – 36. Пензлі були рівнесенькі та тонкі, однакової довжини, мов щойно застругані олівці. Вона добре знала з власного досвіду, що нестача або надлишок однієї волосинки спричиняться до того, що не вийде потрібний мазок. Квіти Катерина Білокур любила над усе. Їм і проспівала вона гімн. В одному листі вона писала « А як прийде весна та зазеленіють трави, а потім і квіти зацвітуть! Ой Боже мій! Як глянеш кругом, то та гарна, а та ще краща, а та ще чудовіша, та начебто аж похиляються до мене, та як не промовляють: «Хто ж нас тоді буде малювати, як ти покинеш?». І справді фантастичне казкове плетиво найрізноманітніших квітів: троянд, руж, кручених паничів, барвінку, маків, півоній, красуль, жоржин, нагідок, гвоздик, чорнобривців…глибоко зворушує серце, приносить радість і насолоду. Полотна художниці хвилюють кожного глядача: в них криється щось незбагненне, романтичне, таке, що викликає подив. Серед відомих картин «Хата в Богданівці», «Рідне поле». «Квіти в тумані», «Квіти з горіхами», «Цар колос» - це не просто зображення різних квітів України, це філософія буття, закоханої в природу, в рідний край служительки музи, це – поезія її животворчої душі, це - золоті зливки її енергетики, що утверджують прекрасне, збуджують в людині мудрість, благородство, потяг примножувати усе прекрасне на землі. Про художницю Катерину Білокур заговорили в 1939 році. Відкрились її виставки в Полтаві та Києві. Тоді ж вперше побувала вона в Києві та Москві, залишивши рідне село. В 1941 році в Полтавському краєзнавчому музеї була розгорнута персональна виставка. Та майже всі роботи були знищені, уціліли лише ті, що були залишені дома. В 1951 році нагороджена орденом «Знак пошани», а в 1956 році удостоєна звання Народної художниці України. Доживала віку у тяжких умовах.Хворіла ногами, нестерпно болів шлунок.Померла тихо 10 червня 1941 року, лише на тиждень переживши свою стареньку матір. У той день їй зробили операцію в Яготинській районній лікарні, та, мабуть, уже було пізно. Після смерті Катерини Білокур директор Яготинського державного Історичного музею О.Непорожний, зібрав документи, листи, фотографії, нагороди і домігся відкриття в Яготині картинної галереї, де в двох залах експонував 72 роботи. В Богданівці відкрито меморіальний музей Катерини Білокур.

Сьогодні з нагоди 125-річчя від дня її народження маємо обов'язок віддати данину пам'яті неперевершеній українці, чиє ім'я вплетено у художню скарбницю українського мистецтва.

Тиждень читання "Тепло книжкової родини"

 #Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

#Тиждень_читання_Тепло_книжкової_родини 

До відома бібліотекарів!

З 4 по 14 грудня Український інститут книги проводить Національний Тиждень читання літератури для дітей, темою якого є "Тепло книжкової родини: історії, що об'єднують і створюють відчуття близькості".

Тепло книжкової родини — це історії, що об’єднують. Книжки допомагають нам залишатися поруч, навіть коли нас розділяють кілометри чи різні життєві шляхи. Спільне читання — це спосіб говорити мовою серця: батьки й діти, бабусі й онуки, родини, що поруч і на відстані, — усі вони знову знаходять одне одного між сторінками улюблених книжок.

Як взяти участь в акції:

організувати зустрічі з авторами/презентації книг;

ділитися добірками книг для дітей;

щоб показати мистецьку цінність дитячих книг та відзначити вклад ілюстраторів організатори запрошують ділитися добірками робіт улюблених ілюстраторів або навіть створювати власні, використовуючи хештег #ілюстраціяНТЧ.

Усі заплановані активності запрошують реєструвати на Google-мапі.

У нас сенполії цвітуть

 #Бібліотек_для_дітей_міста_Буська

#У_нас_сенполії_цвітуть

У природу внесла свої корективи зима, покривши геть усе білою фарбою. Кожному з нас навівають сум тривожні події, спричинені військовою агресією проти України. Тож людям необхідно в якійсь мірі діставати психологічне розвантаження від тяжких думок. У нашій бібліотеці його можна отримати, споглядаючи квітування фіалок. А тепер трішечки історичних фактів. Цю рослину ще називають узамбарською фіалкою. Вона була відкрита у 1892 році у Східній Африці бароном Вальтером фон Сен-Полем, тому її і називають ще сенполією. Вона швидко здобула популярність і на сьогодні виведено тисячі її сортів. У багатьох культурах фіалки символізують скромність, ніжність і вірність. У Давньому Римі вони вважалися священними квітами богині Венери, а в середні віки ними прикрашали монастирські сади. У вікторіанську епоху букет фіалок вважався символом таємної любові та прихильності. Сенполії можуть цвісти майже весь рік безперервно. При правильному догляді вони квітують навіть у холодну пору року, коли більшість кімнатних рослин перебувають у стані спокою. З цієї причини фіалки стали одними з найулюбленіших рослин у наших домівках. Тож запрошуємо наших читачів прийти до нашої книгозбірні, аби отримати масу задоволення від споглядання цих витончених квітів.