Оглядаємо виставку ляльок від Анни Москаленко

 #Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

#Оглядаємо_ляльки_світу

#Anna_Moskalenko

#Яся_Непустуй_видатна_дослідниця_іграшок

29 та 30 квітня пройшла цікава та захоплююча екскурсія учнів 3-А, 3-Б та 4-А класів Буського ЗЗСО №2 на виставку «Ляльки світу», яка експонується у Буській міській бібліотеці імені І.Котляревського. Насолоджуватись нею відвідувачі змогли завдяки колекціонерці Анні Москаленко, яка продовж життя досліджує історію виникнення ляльки. Вона любязно надала експонати для ознайомлення бущанам. Під час екскурсії діти мали нагоду не лише оглянути ляльки, але й почути цікаві коментарі про унікальні експонати від бібліотекаря Лесі Цюпки. Здивувала відвідувачів загадкова історія найменшої і найстарішої ляльки Шарлотти, час виготовлення якої припадає приблизно на 1910-1920-ті роки.

Галина Гораль розповіла історію про те, що у 1930-их роках в Україні дитячі іграшки виготовлялись на 11 спеціалізованих фабриках, а ще мало не на кожному заводі, де в окремих цехах із залишків матеріалів робили щось іграшкове. Найбільша іграшкова фабрика не лише в Україні, але й в усій Європі, знаходилась у Донецьку. Надія Островська презентувала дітям книжку Катерини Перконос «Яся Непустуй, видатна дослідниця іграшок». У ній йдеться про дівчинку Ясю, яка під час літніх канікул у селі заснувала цілий музей іграшок минулого століття. Із книги можна довідатись про різні –різні іграшки, достовірні історичні довідки про їхнє виробництво, а також цікаві розповіді героїв книги про забавки їхнього дитинства.

Щиро дякуємо колегам-бібліотекарям та вчителям Вероніці Волковій, Діані Шургот та Галині Слівінській за активну участь в організації та проведенні цього цікавого та пізнавального заходу для дітей.Особлива подяка пані Анні Москаленко за те, що зібрана нею колекція ляльок приносить кожному неймовірне задоволення, теплий спогад про дитячі роки та показує, який шлях розвитку пройшла іграшка продовж століття. Такі екскурсії для дітей мають пізнавальний характер, формують естетичні смаки та уподобання.

Чорнобиль - наш біль та наша скорбота

 #Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

#Чорнобиль_Пам'ять

39 років тому сталась сумнозвісна трагедія в історії нашої країни - Чорнобильська катастрофа. Вона змушує нас вчитись на помилках та пам'ятати про гіркі наслідки для людства.

Ось деякі факти про Чорнобильську трагедію.

26 квітня 1986 року приблизно о 01:23 на четвертому енергоблоці стався вибух. На цей момент у реакторі було близько 200 т урану. Внаслідок аварії було зруйновано обшивку, через відсутність захисної оболонки у повітря здійнялися 60 т радіоактивних речовин. Відразу після вибуху реактора радіонукліди були викинуті на максимальну висоту – до 10 км.

Ще 2 дні керівництво колишнього СРСР інформацію про цей вибух від світу приховувало.

Радіоактивна хмара, що утворилася після вибуху, накрила не лише Україну, Білорусь та Росію, які розташовані поблизу ЧАЕС, але й частину Югославії, Болгарії, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Британію та острів Мен...

Пожежа на енергоблоці тривала 10 днів. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня.

30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.

8,5 мільйона жителів України, Білорусі, Росії отримали в найближчі після аварії дні значні дози опромінення.

З травня по грудень 1986 року над четвертим енергоблоком було зведено бетонний саркофаг – об'єкт "Укриття".

До кінця літа 1986 року з 81 населеного пункту України було евакуйовано 90 784 особи. У 1986-1987 рр. для переселенців побудовано 23000 будинків, 15000 квартир, гуртожитків, 800 закладів соціальної та культурної сфери.

2293 українських міст, селищ і сіл, населення яких складало понад 2,6 мільйона людей, виявилися забрудненими радіоактивними нуклідами.

Ліквідаторами аварії, які боролися з вогнем і розчищали завали, стали понад 600 тисяч осіб.

З 26 квітня по жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок, звісно, не запускали.

1991 рік. На другому енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої було заблоковано роботу цього реактора.

Грудень 1995 року. Україна, країни "Великої сімки" та Комісія Європейського Союзу підписали меморандум, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.

15 грудня 2000 року. Чорнобильську атомну електростанцію повністю зупинено.

Березень 2004 року. Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проєктування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага зруйнованого 4-го енергоблоку ЧАЕС. Побудований до листопада 1986 року саркофаг (об'єкт "Укриття") над четвертим енергоблоком, що вибухнув, поступово руйнувався. Небезпека, в разі його обвалення, передусім визначалася тим, як багато радіоактивних речовин знаходиться всередині. Ця цифра сягала 95 % від тієї кількості, яка була на момент аварії. Тож руйнування "Укриття" могло призвести до дуже великих викидів.

Дмитру Білоусу -105

 #Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

#Дмитру_Білоусу_105

24 квітня виповнюється 105 років від дня народження Дмитра Григоровича Білоуса. Його українські читачі знають як дитячого письменника, дотепного гумориста, перекладача. Тонкого лірика, дотепного сатирика. Його дитячим творам притаманні елементи гумору, пізнавальності та інформативності, що дає дітям можливість пізнавати світ у всіх його проявах. Найбільшу славу поету принесла збірка «Диво калинове», видана 1988 року, за яку він був удостоєний Державної премії імені Тараса Шевченка. Усе життя Дмитро Григорович мріяв про те, щоб привернути увагу дітей до краси нашої солов’їної мови. Чому саме така назва? Ось як відповів письменник : «Тому що в народі краса часто порівнюється з калиною, яка навесні вкрита білими квітами, а восени – янтарно- червоними гронами плодів і листя. Та й у піснях: «Дівчина, як калина», «Калинові мости», що з’єднують людей. І мова наша – калинова гілка в рясному саду мов».

Пропонуємо читачам ряд цікавих фактів з життя Дмитра Білоуса.

- Свої перші вірші написав у 10 років.

- Дитинство Дмитра Білоуса було щасливим, хоча жила багатодітна сім’я бідно. Дмитро завжди батькові допомагав по господарству: пас корову, ходив до лісу по гриби та ягоди, порався на городі. Щоб чимось зайнятись у холодні зими, діти складали вірші, пісні, вигадували цілі спектаклі, у яких розігрували сцени з власного життя та життя односельців.

- На філологічному факультеті Харківського університету однокурсниками Д. Білоуса були такі майбутні видатні письменники, як Олесь Гончар і Григорій Тютюнник;

- З березня 1994 року Д. Білоус – Член-кореспондент Академії педагогічних наук України;

- Письменник залишив спогади про П. Тичину, М. Рильського, Остапа Вишню, П. Панча, В. Сосюру, Григорія Тютюнника, В. Ткаченко, Б. Тена.

- Найвідоміші його збірки «Диво калинове» і «Чари барвінкові», що містять вірші про мову та любов до рідного слова.

- 1988 року за поетичну збірку «Диво калинове» письменник удостоєний Державної премії імені Т.Шевченка.

Наші читачі зможуть ознайомитись з творами письменника, які представлені на книжковій виставці «Творець калинового дива. ДМИТРУ БІЛОУСУ-105»

Писанковий всесвіт

 #Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

#Писанковий_всесвіт

З нетерпінням світ в очікуванні свята Воскресіння Господнього.Молитовно просимо миру та спокою для своєї України та усього світу. Завершуємо великодні приготування. А нашим читачам пропонуємо розповіді про один із символів цього величного свята - нашу унікальну українську писанку. Діти дізнались про єдиний у світі Музей писанки, що у Коломиї, а також про пам'ятник писанці у місті Альберта в Канаді. Привертали увагу дітей писанки, створені майстринею із села Колодно, Жовтанецької громади Марією Мигаль. Витвори її рук демонструється на багатьох виставка як в Україні, так і в Канаді та США.

Нова книга "Київ.Неймовірні історії великого міста"

 #Новинка-цікавинка

#Київ_неймовірні_історії_великого_міста

Нещодавно наша бібліотека отримала 44 книги за «Програмою поповнення бібліотечних фондів» від ЛОУНБ. Серед новинок нашу увагу привернула цікава, унікальна і дуже пізнавальна книжка авторства Вздульська Валентина. Київ. Неймовірні історії великого міста. – К.: «Агенція «ІРІО»,2024.- 128с.

Головний герой книги – наша столиця, місто Київ, від імені якого й ведеться розповідь. Захоплюємось розповідями про народження міста, відомих людей , які залишили слід і його історії, величні будівлі, визначні місця, пам’ятники, а також речі, які стали символами Києва.

Друже, ознайомившись з цією книгою, ти відкриєш для себе чарівний, незбагненний світ нашої древньої столиці. Дізнаєшся, що впродовж століть заможні кияни, меценати дбали про добробут та процвітання міста, вкладаючи у його розвиток значні кошти, пожертви.

Ось, наприклад, Владислав Городецький, уродженець Вінничини, походив із збіднілої польської родини. Не маючи жодної фінансової підтримки, сам торував свій життєвий шлях, що привів його до визнання та статків. Свою професійну кар’єру він розпочав у Києві із проєктування склепів та дворових туалетів, а завершив чудернацьким будинком з химерами, костелом святого Миколая, Караїмською кенесою та іншими спорудами. В Україні Городецький збудував понад 30 будівель – палаци, лікарні, музеї, заводи…

А фундаторкою Київської братської школи, з якої постала Києво-Могилянська академія, стала шляхтянка Єлизавета, відома як Гальшка.

Інженер Євген Патон спроєктував понад 50 клепаних, а ще 100 зварних металевих мостів. Один із них простягається над водами Дніпра на 1543 метри.

Хранителі музейних скарбів – Богдан та Варвара Ханенки – зібрали понад 1500 експонатів, серед яких картини відомих зарубіжних художників, ікони, давньогрецькі вази та єгипетські скульптури, мистецькі витвори японської та китайської культур. Велику бібліотеку та мистецькі скарби після смерті чоловіка Варвари Ханенко передала у дар місту.

До розбудови міста величезний вклад зробили брати – цукрові імперетори Никола та Федір Терещенки… Прочитавши про них, будеш дуже подивований!!!

До цукрових магнатів належала і родина Бродських, які походили із сусіднього з нами міста Броди, що на Львівщині. Найвідоміший представник династії Лазар Бродський на свої кошти збудував славнозвісний Бессарабський ринок, синагогу, Театр оперети, Київський політех. А колишній величезний елеватор Бродських у наш час перетворився на будівлю Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого. Бродські опікувалися освітою, наукою, медициною, транспортом. На їхні кошти був збудований Київський бактеріологічний інститут. Найкомфортніше було робітникам працювати на їхніх заводах, тож дехто працював тут по 20-25 років.

Символом Києва є каштани, хоча справжня їхня біологічна назва «гіркокаштан». 50 років тому їх було близько 2 мільйонів дерев, зараз є, звісно, менше… Та емблема каштана є не лише на коробці «Київського торта» чи морозива, а й на сотнях інших речей.

Тож, дорогі наші читачі, не пропустіть нагоду ознайомитись з цим цікавим та змістовним путівником, завдяки якому значно розширите свій кругозір та дізнаєтесь таємничі історії нашої столиці. Поспішайте до бібліотеки!!!

Міжнародний день дитячої книги у нашій книгозбірні

 #Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

#Міжнародний_день_дитячої_книги

Ідея відзначення Міжнародного дня дитячої книги належить німецькій письменниці, громадській діячці Еллі Лепман, яка є засновницею Міжнародної ради з дитячої книги. Так у 1967 році було прийнято рішення про відзначення цього свята 2 квітня у день народження видатного данського казкаря Ганса Християна Андерсена. Також з ініціативи Елли Лепман була заснована Міжнародна премія імені Г.Х.Андерсена, якою вшановують найкращих авторів та ілюстраторів дитячих книг.Цієї почесної нагороди серед українських письменників були удостоєні Богдан Чалий за книгу "Пригоди Барвінка і Ромашки" та Всеволод Нестайко за повість "Тореадори з Васюківки".

Сьогодні у нашій книгозбірні було гамірно, бо діти мали нагоду ознайомитись з новими книгами , аж 46 примірників, які ми отримали від ЛОУНБ за програмою "Поповненя бібліотечних фондів публічних бібліотек". Нові видання сучасних українських письменників ми представили на виставці "Книжкові родзинки нашої бібліотеки". Книги різної тематики припали до душі нашим читачам. Тож приємного та корисного їм читання у Міжнародний день дитячої книги!!!