#Бібліотека_для_дітей_міста_Буська
#Івану_Пулюю_180
Необхідність залишати рідну землю і збагачувати скарбницю
знань нашої цивілізації на чужині – такою була доля не одного українського
інтелігента. Багато вчених здобували визнання в інших державах, та були
непоміченими у рідних краях. Так склалось в житті українця Івана Пулюя.
Геніальний учений, фізик, філософ і перекладач, громадський
діяч і публіцист, професор багатьох
вишів Європи народився 2 лютого 1845
року в містечку Гримайлів на Тернопільщині в заможній родині. Його батько,
Павло Пулюй, був бургомістром міста. Усі гроші родина вкладала в освіту дітей.
Юнак закінчив Тернопільську гімназію і продовжив навчатися у
Греко-католицькій духовній семінарії у
Відні, де на першому курсі самотужки
переклав підручник з геометрії українською мовою. Цим його перекладацька
діяльність не обмежилася. Спільно з Пантелеймоном Кулішем та Іваном
Нечуєм-Левицьким Іван Пулюй переклав Святе Письмо. Уявіть лише розмаїття його
захоплень! Навчаючись у духовній семінарії, він встигав відвідувати лекції з
фізики, математики у Віденському університеті. Наука переважила і вирішила за
нього! Юнак продовжив навчання на філософському факультеті університету.
1876-го Іван Пулюй захистив дисертацію «Залежність внутрішнього тертя газів від
температури» і здобув ступінь доктора фізики у Страсбурзі, опублікував статті
про катодні промені. Учений отримав чимало дипломів та відзнак на міжнародних
виставках. Саме у Страсбурзі Пулюй познайомився зі своїм однолітком Вільгельмом
Рентгеном та студентом із Сербії Ніколою Теслою. Дослідження катодних променів дуже захоплювали вченого. 1881-го він
сконструював вакуумну трубку, що випромінювала саме їх. Згодом їх назвали
Х-променями, а прилад – Pulujlampe – лампою Пулюя. Винахід отримав нагороду на Паризькій виставці, почався
серійний випуск. Це був попередник тих рентгенівських апаратів, якими за
неприємних трафунків послуговується нині весь світ. Отож найбільш видатною
науковою спадщиною геніального українського вченого є вивчення теорії рентгенівських
променів, якщо Рентгена знає увесь світ,
то ім’я Івана Пулюя тільки здобуває обшири.
1901 року Вільгельму
Рентгену вручили першу в галузі фізики Нобелівську премію. Та на думку
науковців, внесок Рентгена у дослідження
Х-променів є явно завищеним, оскільки він надавав значення тільки фактам, а не
їх поясненню. Іван Пулюй, навпаки, досліджував мікроскопічні процеси цього
явища.
Надзвичайні здобутки зробив вчений у галузі молекулярної
фізики. В електроніці удосконалив технологію виготовлення розжарювальних ниток
для освітлювальних ламп, першим дослідив неонове світло. Ряд промислово розвинених країн Європи запатентували
розроблену Пулюєм конструкцію телефонних станцій та абонентських апаратів. З
участю вченого збудовано декілька електростанцій на постійному струмі в
Австро-Угорщині, а також першу в Європі на змінному струмі.
Родина Івана Пулюя мешкала у Празі, де не було українських
шкіл. Львівська газета «Діло» опублікувала оголошення, у якому зазначалося, що сім’я шукає вчителя української мови для дітей
на літній період. Живучи за кордоном, учений хотів, щоб його діти знали рідну
мову.
Залишилися винаходи, почесті, нагороди, названі на його
честь вулиці, навчальні заклади, встановлені пам’ятники та погруддя. Тож сьогодні маємо обов’язок згадати про
видатного українського вченого, чий внесок у світову науку є по –справжньому ще
неоцінений.
