Євгену Петрушевичу - 160

#Євгену_Петрушевичу_160

#Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

3 червня українці відзначатимуть 160-річчя від дня народження Президента Західно-Української Народної Республіки, видатного політичного та державного діяча, уродженця нашого Буська -  Євгена Петрушевича. До цієї ювілейної дати у нашій бібліотеці було проведено урок-портрет «Євген Петрушевич – видатна постать української історії», у якому взяли участь дев`ятикласники Буської ЗЗСО №2 разом із вчителькою історії Галиною Ярославівною Флорою.

Завідувачка бібліотеки Галина Гораль розповіла учням про знатний рід Петрушевичів, чиє коріння сягає часів Великого Князівства Литовського, про бузецького пароха о. Омеляна Петрушевича -  та його родину,  у якій зростали майбутні видатні діячі громадсько-політичного життя Східної Галичини, де особливе місце посів  його середущий син Євген Петрушевич. Здобувши правничий фах у Львівському університеті, займається адвокатською діяльністю в Сокалі, згодом у Сколе, де стає  на захист поневоленого люду. Він із запалом береться до активної політичної  та громадської діяльності, очолює місцеву філію «Просвіти», засновує бурсу для селянських дітей «Шкільна поміч», кредитові товариства, товариство  «Січ». Стає послом до Австрійського парламенту. У 1918 році обраний президентом ЗУНР. Його громадська та політична діяльність в певній мірі  свого часу не була належно оцінена. Тож аби заповнити білі прогалини у життєвому шляху та політичній діяльності державотворця, Галина Гораль у своїй розповіді  використала цікаві, маловідомі факти із ілюстрованого  бібліографічного нарису історика Олега Павлишина «Євген Петрушевич.1863-1940». Присутні ознайомились із матеріалами виставки-портрета  «Євген Петрушевич – достойний син великої держави», яка дасть можливість дізнатись детальніше про неординарну особистість української історії, нашого славного земляка. Діти віртуально відвідали місця вшанування пам`яті великого українця у Буську.

Отож, аби бути достойними майбутнього, треба пам`ятати своє минуле, нашу історію і тих, хто жертовно поклав своє життя за незалежність Української держави.

Павлу Скоропадському - 150

 #Гетьман_України_Павло_Скоропадський_150

#Особистість_в_історії

#Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

Дуже часто приходимо до висновку, що ми мало обізнані зі своєю історією. Тож ім`я гетьмана України Павла Скоропадського для багатьох покрите глибокою таїною. Хто ж такий гетьман Скоропадський і який його внесок в українську історію?

15 травня виповнюється 150 років від дня народження видатного політичного та державного діяча , воєначальника, останнього гетьмана України Павла Петровича Скоропадського, котрий намагався створити незалежну Українську державу, припинити політичне протистояння в країні, забезпечити добробут населення, створити умови для розвитку науки та культури.

Походив майбутній гетьман зі стародавнього козацького роду. Його предок Федір брав участь у визвольній боротьбі під проводом Богдана Хмельницького, а інший предок – Василь Скоропадський – був рідним братом гетьмана Івана Скоропадського. У ХІХ ст. родина Скоропадських належала до вищої знаті Російської імперії. Володіла великими маєтками на Полтавщині.

Народився Павло в Німеччині у Вісбадені у сімї повітового предводителя дворянства. Дитячі роки провів у Тростянці Прилуцького повіту. Після навчання у Петербурзькому Пажеському корпусі служив у Кавалергардському полку російської армії. У вільний від служби час подорожував країнами Європи, відвідував лекції в Сорбоні. В 1904 році під час російсько-японської війни брав участь у бойових операціях і за хоробрість був нагороджений золотою зброєю. Його військова кар`єра була стрімкою та успішною: 1905 року був флігель-ад`ютантом царя Миколи ІІ. У 1912 році здобув звання генерал-майора, у Першу світову командував кавалерійською дивізією, у 1917році генерал-лейтенант Скоропадський командував 34 армійським корпусом в Україні, де його застало повідомлення про Лютневу революцію та зречення царя престолу. На початку Української революції П.Скоропадський активно підтримав ідею державотворення та розбудови української армії, здійснивши українізацію свого корпусу, що став називатися 1-м Українським корпусом, який нараховував 60 тисяч вояків. У липні-серпні 1917 року корпус не пропускав загони, що знаходились під впливом більшовиків, вглиб території України, завдяки чому вдалося врятувати Київ і щойно проголошену УНР від збільшовиченої навали. Того ж року його було обрано отаманом Українського вільного козацтва. Відстоювання Скоропадським концепції створення армії на регулярній основі і зростаюча його популярність серед військових викликала негативне ставлення до нього з боку соціалістичного проводу керівництва Центральної ради, 25 грудня 1917 року П.Скоропадський подає у відставку, його корпус було розформовано. Вторгнення більшовиків та захоплення Києва військами Муравйова взимку 1917р. викликало глибокий біль у душі генерала. Центральну Раду було врятовано тільки завдяки вступу на територію України німецьких та австро-угорських військ, але керівники Ради не врахували власних помилок і не могли ефективно керувати країною. 29 квітня1918 року на Всеукраїнському хліборобському конгресі Скоропадського було обрано гетьманом України. Німеччина підтримала обрання гетьмана й утворення Української держави.

Перед Скоропадським стояли дуже складні завдання: відновити державний апарат, судову систему, транспорт, збір податків, систему освіти; створити українську армію. П.Скоропадський вважав, що для виконання цих завдань необхідні твердий внутрішньополітичний курс і підтримка Австро-Угорщини та Німеччини. Влітку 1918 року в Україні знову запрацювали заводи, транспорт, з`явився проєкт аграрної реформи. Велика увага приділялась розвитку системи освіти українською мовою: відкрилися Українські університети в Києві та Кам`нець-Подільську, Державний архів, Українська Академія наук, президентом якої став академік В.І.Вернадський, Національна галерея мистецтв, Українська національна бібліотека, Український театр драми та опери. На рівні початкової школи було випущено кілька мільйонів українських підручників, у більшості шкіл була введена українська мова. Відкрилося близько 150 українських гімназій. Але українські селяни негативно ставилися до Скоропадського: не були розділені поміщицькі землі, німецькі війська забирали значну частину врожаю. Гетьман ніяк не міг вплинути на своїх союзників, які розглядали Україну як сировинну базу, також були проти створення сильної української армії.

У жовтні-листопаді 1918 року Австро-Угорщина та Німеччина зазнали поразки у Першій світовій війні. Тож виникла нова загроза вторгнення в Україну більшовиків. 14 листопада 1918 року гетьман видав «Грамоту» про федерацію України з небільшовицькою Росією, тобто про союз з білогвардійцями. Представники українських революційних партій, які входили до Центральної Ради, сприйняли цей крок як зраду національних інтересів й закликали населення до повстання. Так 14 грудня Павло Скоропадський відрікся від влади та емігрував до Берліна. Проживаючи за кордоном входив до Ради присяжних Українського союзу хліборобів-державників,а згодом заснував Союз гетьманців-державників, був співорганізатором численних філій гетьманських осередків у багатьох країнах світу.

З його ініціативи 1926 року при Берлінському університеті було створено Український науковий інститут. Під час Другої світової війни Скоропадський відстоював перед офіційними колами гітлерівської Німеччини інтереси українців, сприяв звільненню з концтаборів С.Бандери, А.Мельника, Я.Стецька та інших.

16 квітня 1945 року під час бомбардування станції Платлінг поблизу Мюнхена Павла Скоропадського було важко поранено. Помер у лікарні монастиря Меттен. Похований в Оберсдорфі у родинному склепі Скоропадських.

Гетьман Скоропадський очолив країну під час глибокої внутрішньої кризи й доклав чималих зусиль для відновлення нормального розвитку держави. Позитивні мотиви його діяльності не були зрозумілі багатьом сучасникам, що призвело не тільки до особистої трагедії Скоропадського, а й до дуже важких наслідків для всієї України.

Про роль гетьмана Павла Скоропадського в історії українського державотворення читачі зможуть довідатись із виставки-портрета «Особистість в історії: гетьману Павлу Скоропадському – 150», яку до цієї ювілейної дати обладнано у нашій бібліотеці.

Пахнуть руки хлібами у мами

 #День_Матері

#Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

У неділю в Україні вшановуватимемо своїх найрідніших – наших любих матерів. Найтепліші слова подяки рідненькій зворушливо звучать у поетичних рядках відомої надбужанської поетеси Валентини Лотоцької. ЇЇ пісню-вірш «Я цілую вам руки» із збірки «Щастя із присмаком неба» пропонуємо увазі наших читачів.

Під повіками біль ворухнувся,

Покотився додолу сльозами.

До домівки синок повернувся

Пригорнутись до рідної мами.

Пахнуть руки хлібами у мами,

Теплим літечком, сонцем, грибами,

Чорнобривцями пахнуть і зіллям,

Розмальованим листям осіннім.

«Я люблю Тебе, мамо», - промовлю

І у погляді тихому вловлю

Смуток, радість, любов і розлуку.

За все це я цілую вам руки.

Ви нас, мамо рідненька, пробачте

За сльозу, що скотилася тихо,

І в подушку ночами не плачте,

Вірте, з нами не трапиться лихо.

Нас на світі молитва тримає,

Та, з якою у світ виряджали.

І ріднішої в світі немає,

Аніж мама, що вірно чекає.

З святом Матері, наші найрідніші!!!

День Європи 2023

 

#ДеньЄвропи

#Відкриваємо_Європу_для_себе

Сьогодні разом зі світовою спільнотою українці відзначають День Європи. Вчора Президент України Володимир Зеленський підписав  Указ про його  святкування в Україні 9 травня. З цієї нагоди  бібліотекарі  провели з учнями 7-В класу  Буської ЗССО №2 країнознавчий вояж «Подорожуємо Європою у просторі та часі». Галина Гораль розповіла присутнім про принади та визначні місця Європейського континенту, про країни та народи, які впродовж століть вносили вагомий вклад у розвиток технічного прогресу, науки та культури. Дізнались діти і про причини створення Європейського Союзу та його ініціаторів Жака Моне та Робера Шумана, про інституції ЄС  та основні 35 напрямків його діяльності, які спрямовані на покращення життя людей у Європі та за її межами. Було відзначено кроки, здійснені Україною на шляху до вступу в ЄС. Слухали присутні й гімн Євросоюзу «Ода до радості» та переглянули відеоролик «День Європи в Україні». Із захопленням та ентузіазмом взяли участь у вікторині «Що ти знаєш про Європу?», у грі- лото «Відгадай столицю» та«Якої країни прапор?», які підготувала  бібліотекя вим та пізнавальним.  Вдячні вчительці географії Наталії Дмитрівні Радіо за співпрацю у проведенні заходу.

Пам`ятаємо,щоб не забути

 #Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

#День_памяті_та_примирення

8 травня в усьому цивілізованому світі відзначається День пам`яті та примирення, який є нагадуванням про обов`язок шанувати подвиги наших предків у Другій світовій війні, зберігати споконвічні цінності миру, свободи та гідності. Кровопролитне протистояння розділило нашу історію на «до» і «після». На жаль, жодне покоління не оминула чорнокрила війна. Сьогодні разом зі своїми читачами ми згадуємо події 78-річної давності через звитяги чоловіків і жінок – уродженців різних куточків України та світу, які воювали у регулярних арміях, або були партизанами, служили в допоміжних формуваннях, або на передовій, пройшли всю війну, або загинули в боротьбі за вільне і щасливе майбутнє. Цьогоріч День пам’яті та примирення ми відзначаємо в умовах збройної агресії росії проти України. Тому ми, як ніколи, розуміємо, що найвища цінність нашого життя – це мир та незалежність. І ми повинні робити все можливе, щоб виборювати їх. Схиляємо голови перед Героями. Пам`ятаємо тих, хто боровся за Україну під час Другої світової війни. Шануємо тих, хто відстоює нашу незалежність сьогодні. У бібліотеці обладнано виставку-нагадування «Їх подвиг не забудемо ніколи», біля якої бібліотекарі проводять з відвідувачами тематичні бесіди, присвячені героїчним подіям Другої світової війни.

Всеукраїнський форум військових письменників в Буську

 #Всеукраїнськийфорумписьменників

#Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

У Львові стартував Всеукраїнський форум військових письменників, який уже кілька років поспіль проходить у травні. На зустріч з бущанами приїхали цікаві, творчі особистості, які, як ніхто інший, знають, що таке справжня війна і як сила слова підтримує тих, котрі сьогодні захищають наш спокій.

Учасник російсько-української війни, полковник ЗСУ В`ячеслав Раєвський та член НСПУ, поет Іван Гентош презентували учасникам заходу свої літературні надбання, написані на основі вражень, спогадів та пережитого останнім часом. Як дорослі, так і підлітки, з увагою та цікавістю дослухались до кожного слова гостей. Тож спілкування з такими людьми надихає нас глибше розуміти свою історію, долучатись кожному на своєму місці до наближення перемоги, бути вдячними за героїзм та жертовність всім українським захисникам – тим, що воюють і тим, котрі вже на небесах.