Новорічна іграшка

 Підготовка до Різдва та Нового року - це завжди приємні клопоти. А наряджати новорічну ялинку - хороша сімейна традиція, коли дорослі та діти збираються разом, щоб розвішувати на гілочки різнобарвні скляні кульки. Та набагато цікавіше зробити іграшку власними руками, вкладаючи в ню часточку своєї душі. Сьогодні третьокласники вчилися виготовляти ялинкові прикраси з фоамірану власноруч. Сподіваємося, що ці іграшки прикрасять ялинки в домівках наших читачів.

Майстер-клас "Різдвяна свічка"

 Сьогодні у нашій книгозбірні пройшов майстер-клас, на якому учні 6-А класу Буської ЗЗСО № 2 вчилися робити різдвяні декорації з паперу та фоамірану. Бібліотекарі запропонували дітям виготовити різдвяну свічку, адже вона є своєрідною маленькою частинкою магії Різдва. Нехай ця свічечка додасть гарного настрою, спокою і затишку в оселях наших читачів.

Борис Грінченко -титан праці, велет духа

 

9 грудня культурна громадськість України відзначатиме 160-річний ювілей поета, письменника, драматурга, етнографа та громадського діяча Бориса Дмитровича Грінченка. Народився він  на Харківщині  на хуторі Вільховий Яр у родині колишнього царського офіцера Дмитра Яковича та Поліксенії Літарьової, росіянки за національністю, доброї та чуйної людини. Читати навчився в п`ять років. У дитинстві починає писати поетичні твори російською мовою. Згодом захоплюється творами В.Скотта, Д.Байрона, В.Гюго, О.Пушкіна та інших зарубіжних класиків літератури.

Пропонуємо увазі наших користувачів 10 найцікавіших фактів про письменника

1. ПІД ЧАС НАВЧАННЯ В РЕАЛЬНОМУ УЧИЛИЩІ БОРИС ГРІНЧЕНКО ПІДТРИМУВАВ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ГУРТКОМ РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ-НАРОДНИКІВ  ТА ПОШИРЮВАВ ЗАБОРОНЕНУ ЛІТЕРАТУРУ, ЗА ЩО І БУВ УВ'ЯЗНЕНИЙ

В листопаді1879 року, 16-річного юнака було заарештовано за "чтєніє і распространєніє" забороненої народницької літератури. Цей арешт мав свої сумні наслідки: набута у в'язниці хвороба легень та заборона продовжувати навчання в університеті. За півтора місяці ув`язнення проявив неабияку стійкість, не зламавшись на допитах і не здавши своїх товаришів, чим зажив великої популярності серед харківської молоді.

2. ГРІНЧЕНКО -  АВТОР ПЕРШОГО ФУНДАМЕНТАЛЬНОГО "СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ" (1907-1909)

За дорученням видавництва "Київська Старовина" в 1902-1904 рр. упорядкував фундаментальну працю «Словарь української мови»,  найповніший і лексикографічно найдосконаліший український словник до початку ХХ століття, який став словником української живої мови.

3. ПИСЬМЕННИК Є ОДНИМ З ОРГАНІЗАТОРІВ УКРАЇНСЬКОГО ГРОМАДСЬКОГО ТОВАРИСТВА КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО СПРЯМУВАННЯ "ПРОСВІТА"

Просвіта - громадська організація, утворена 1868 у Львові з метою культурного розвитку. Його багатогранна діяльність була спрямована на формування української нації і становлення Української держави. Великим Просвітителем ввійшов Б. Грінченко в історію України.

4. ЗНАЙШОВ КОХАННЯ ВСЬОГО ЖИТТЯ

1883 року в м. Зміїв на вчительських педагогічних курсах Борис Грінченко познайомився з молодою вчителькою Марією Миколаївною Гладиліною. Незабаром вони одружились і змогли пронести своє кохання через все життя.

5. ГРІНЧЕНКО БУВ АКТИВНИМ ДІЯЧЕМ БРАТСТВА ТАРАСІВЦІВ

Братство Тарасівців - українська таємна організація, яка була створена влітку 1891 року на могилі Тараса Шевченка у Каневі. Своїм основним завданням  ставило боротьбу за національне визволення українського народу.

6. ОДНИМ ІЗ НАЙЯСКРАВІШИХ ТВОРІВ ГРІНЧИНКА Є ВІРШ "ЗЕМЛЯКАМ, ЩО РАЗ НА РІК ЗБИРАЮТЬСЯ НА ШЕВЧЕНКОВІ РОКОВИНИ" (1898 р.)

Написав багато ліричних віршів, балад, сатиричних поезій, близько 80 байок, повісті «Сонячний промінь», «На розпутті», драматичні твори «Ясні зорі», «Степовий гість», «Серед бурі».

Твори підписує псевдонімами Іван Перекотиполе, Василь Чайченко, П.Вартовий, Б.Вільхівський, М.Гримач.

7. СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ СВОЄЇ ДОНЬКИ ВИДАВ ЖУРНАЛ

Грінченко дуже любив свою доньку Настю і вирішив видати для неї журнал під назвою "Квітка", у якому він писав короткі оповідання, вірші та загадки.

8. УСІ СВОЇ ПОДАЛЬШІ ЗНАННЯ ЗДОБУВАВ ВИКЛЮЧНО ЗА ДОПОМОГОЮ САМООСВІТИ

Самостійно опанувавши німецьку, норвезьку та французьку мови. Його  переклади творів зарубіжних письменників, які відзначаються точністю і високою майстерністю.

9. СЕРЦЕ ПИСЬМЕННИКА НЕ ВИТРИМАЛО ТЯЖКИХ ВТРАТ

Донька Анастасія Грінченко була активною учасницею збройних виступів під час революції 1905–1907 років, внаслідок чого її було ув`язенно. У в'язниці в Анастасії розвинувся туберкульоз і вже 1908 вона пішла з життя. Невдовзі помер і її син. Ці смерті дуже підірвали здоров'я Бориса Грінченка, він помер за півтора року після доньки, 6 травня 1910 року в Оспедалетто (Італія).

10. ІМЕННИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

Історія створення Університету Бориса Грінченка як навчального закладу почалася з появою педагогічних курсів понад сторіччя тому (1874р.). У 1917-1918рр. педагогічні курси були реорганізовані в Українську Педагогічну Академію, а у 1919р. - інститут Бориса Грінченка.

За радянської влади - вищі педагогічні курси, а із 1939р. - Київський міський інститут удосконалення вчителів.

У 1993р. Київський міський інститут удосконалення вчителів було реорганізовано в Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів ім. Б.Д. Грінченка.

З нагоди 160-річчя від дня народження видатного українця у бібліотеці обладнано книжкову виставку "Борис Грінченко - титан праці".

 

Обласний семінар "Дитячі бібліотеки:трансформація продовжується"

 

5 грудня цього року на базі КЗ ЛОР «Львівська обласна бібліотека для дітей» відбувся обласний щорічний семінар для працівників дитячих бібліотек територіальних громад Львівщини на тему «Дитячі бібліотеки: трансформація продовжується». Для нас були цікавими та корисними рекомендації від працівників обласної бібліотеки для дітей з питань актуалізації фондів, нових тенденцій у їх формуванні, як ефективно використовувати ІТ для популяризації читання, які можливості використання штучного інтелекту (ШІ) у бібліотечній практиці. Цікавим та надихаючим був досвід колег, де завдяки  участі у різноманітних проектах, їхні  бібліотеки стали сучасними та комфортними для розвитку та дозвілля читачів. Дякуємо працівникам ЛОДБ  за змістовний та корисний семінар.

Ользі Кобилянській 160!

 #Ользі_Кобилянській_160

Ольга Юліанівна Кобилянська прийшла в українську літературу з румунської частини Карпат, де вона побачила світ 27 листопада 1863 року у містечку Гура-Гумора (тепер Румунія). Вона була четвертою дитиною із семи у родині дрібного урядовця. Батько належав до шляхетного роду із Наддніпрянщини, який мав свій герб, а мати Марія Верне була німецького походження. Сім`я проживала у невеличких містечках Австро-Угорщини – тому Кобилянська знала і німецьку, і українську, і польську мови. На освіту дівчат батьки не мали змоги витрачатися, вважалося, що для дівчини головне вдало вийти заміж. Тому освіту  після закінчення німецької початкової школи Ольга отримує самотужки. Через хворобу матері доводилось виконувати багато домашньої роботи, одночас доглядати за молодшими братами.

Найбільшою насолодою для неї було мчати верхи на коні. Вона була справжня амазонка. А ще у житті їй подобались красиві речі: віяло, шкатулка, коралі, вервичка, модний одяг. Через хворобливість матері та необхідність закінчити навчання молодшим братам в 1891 році Кобилянська з родиною переїздить до Чернівців, де постійно проживає  протягом  усього життя. Тут знайомиться з Осипом Маковеєм, котрий був  критиком та редактором її перших творів.  І першим нерозділеним коханням… Після розриву з Маковеєм єдиною її розрадою було листування зі своєю літературною посестрою Лесею Українкою.

…І все-таки в житті Ольги Кобилянської була  «біла лілея» - Василь Стефаник. Це знову: аристократка і селянський син. Екзотична квітка і барвінок…

Коли їй виповнилось сорок років, вона перенесла апоплексичний удар, як наслідок – частковий параліч. Та по можливості продовжувала писати.

По собі залишила слід в українській літературі. Вісім повістей та романів, сорок три новели, низка статей,  щоденники. У 1880-1887 роках з`явились перші оповідання  німецькою. 1888 року почала писати німецькою повість «Лореляй», яку в 1896 році опублікувала під назвою «Царівна». Згодом виходить у світ повість «Земля» - перлина її творчості, в котрій всі персонажі були реальними, взятими з життя.

Ольга Кобилянська стала першою в історії нашої літератури письменницею, яка показала образ української жінки по-новому: не забитої, пригнобленої, а інтелігентної, освіченої, яка виступає за рівність у суспільстві між чоловіками та жінками. Особливо яскраво жіночі персонажі виписані у творах «Царівна», «Аристократка», «Людина», «Valse melancolique» ті інших.

Ольга Кобилянська прожила складний життєвий шлях при трьох чужоземних режимах: австро-угорському, румунському та більшовицькому, залишаючись вірною дочкою свого народу. Померла 21 квітня 1942 року у Чернівцях, де похована на цвинтарі у родовому склепі.

У 2006 році була заснована літературно-мистецька премія імені Ольги Кобилянської за  найкращий літературний, художній або публіцистичний твір про життєдіяльність сучасної жінки в Україні, становище її в суспільстві, ситуацію щодо гендерної політики в державі.

З нагоди 160-річного ювілею письменниці в бібліотеці відкрита виставка-інсталяція її творів.

 

90 років Голодомору в Україні

 

#Бібліотека_для_дітей_міста_Буська

#Голодомору_1932-1933_в_Україні_90р.

Сьогодні,у 90-і роковини Голодомору в Україні, у дитячій бібліотеці зі школярами 7-А класу Буської ЗЗСО №2 проведено урок-реквієм «Голод в Україні: пам`ятати, щоб не забути». Галина Гораль під час розповіді про  ці трагічні події в нашій історії звернула увагу присутніх,  що агресія Росії проти українського народу тривала не одне століття і в різних формах та проявах: голодомори, депортації, розстріли та нарешті повномасштабна війна. Про загибель від штучного голоду в 1932-33 роках більше 10-ти  мільйонів  ні в чому невинних  українців  замовчувалось радянською владою продовж десятиліть. Голод розглядався керівництвом СРСР як інструмент придушення національного опору. Шляхом насильницького вилучення продовольства, заборони виїзду за межі охопленої голодом України, запровадження так званих «чорних дощок», до яких було занесено аж 88 районів( з 358 у всій Україні )в Харківській, Дніпропетровській, Одеській, Чернігівській та Донецькій областях, які були ізольовані через саботування хлібозаготівель і підлягали різноманітним санкціям та суворому покаранню. Присутні почули про  так званий «Закон про п`ять колосків», за яким можна було отримати розстріл, або ж позбавлення волі не менше 10 років. Жахіттям Голодомору була найбільша смертність серед дітей. У своїй розповіді бібліотекар використала матеріали одного з найвідоміших західних дослідників радянської історії Роберта Конквеста, які він виклав у книзі «Жнива скорботи». Автор написав цю книгу тоді, коли не тільки в колишньому СРСР, а й багатьма на Заході не визнавався навіть сам факт Голодомору. Сьогодні в Україні діє Закон про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Тому перед нами стоїть завдання глибокого переосмислення причин, характеру та масштабів найбільшої трагедії українського народу та гідного вшанування пам`яті наших співвітчизників. Діти також переглянули відеофільм «Голодомор в Україні 1932-1933 років», ознайомились з книжковою виставкою «Чорні крила безсмертя» та вшанували померлих хвилиною мовчання.

День ГІдності та Свободи

 #День_Гідності_та_свободи

Десять років тому українці вийшли на київський Майдан,аби відстояти свою свободу, гідність, демократію,європейські цінності. Мирні мітинги влада зустріла розстрілами своїх громадян. За нашу свободу віддали життя сотня найкращих синів та дочок...Тож маємо обов`язок пам`ятати щоденно про своїх героїв, які білими янголами відійшли у вічність...

День української писемності та мови

 

Сьогодні з нагоди Дня української писемності та мови до нашої книгозбірні на урок «Рідна барвінкова мова»  завітали учні 4-А класу Буської ЗЗСО №2 разом із вчителькою Наталією Іванівною Добросинець. Діти з цікавістю слухали розповідь бібліотекаря Надії Островської про скарби рідної мови, взяли активну участь в інтелектуальній грі «Знавці рідної мови», під час якої відгадували загадки, значення фразеологізмів і т.п.  Особливо сподобалась учасникам гра «Казкові перегони», «Словникар», де із слова «милозвучність» 6 груп читачів утворювали нові слова. Переможцем стали учасниці групи Анни-Марії Окопної, які утворили 27 нових слів. Під час заходу діти  також створювали кольорову квітку із слів, що характеризують багатство української мови. Логічне мислення проявили присутні, слухаючи казку-загадку «Товар і покупець» із книги Марії Чумарної «Королівство мови», де дали правильні відповіді на питання: « Які три речі не можуть бути товаром і які не можна купити за гроші?». А як думаєте ви?!!!  Привернула увагу дітей книжкова виставка «Українська мова – співуча, чудова» біля якої було проведено огляд дитячих видань.

Новинки від "Апріорі"

 

Нещодавно наша дитяча бібліотека, як і решту бібліотек-філій громади, поповнилась осінньою колекцією нової літератури від видавництва «Апріорі», яку  було придбано за кошти місцевого бюджету завдяки сприянню Буської міської ради (Ростислав Сліпець) та відділу освіти, культури, молоді та спорту Буської міської ради (Марія Ричель).

Поповнення книжкових фондів сучасною українською літературою  в даний час є вкрай необхідним та актуальним.  Тож читачі матимуть нагоду довідатись про маловідомі сторінки з життя визначних українців: Андрея Шептицького, Маркіяна Шашкевича, Соломії Крушельницької, Максима Рильського, Сергія Лифаря, Івана Франка.

Відрадно, що серед книг є україномовні твори зарубіжних письменників: В.Шекспіра, К.Дойля, Е.Сетона-Томпсона та інших, що вивчаються у школі.

Заслуговує уваги читачів-поціновувачів поезії, комплект-диптих (книга разом з компакт-диском) Зиновія Суходуба «Ліна Костенко: Любов`ю-Пам`ятю Причастя». Це – вислід спілкування автора з поетесою Ліною Костенко про переломні віхові моменти української історії середини 2010 років, це – мандрівка у просторі і часі України та у долі її чесних та талановитих дітей.

 

Свято української книги

#Cвято _української_книги 

У бібліотеках Бущини стартувало традиційне Свято української книги, яке проходить з 16 по 29 жовтня. Працівники бібліотеки для дітей міста Буська провели сьогодні літературний вояж  на природі «Читаємо залюбки українські книжки», учасниками  якого були читачі 6-Б класу Буської ЗЗСО №2. А локацією для заходу слугував міський скверик на площі Ринок – улюблене місце бущан та погожа осіння днина. Діти мали нагоду посидіти на новеньких лавочках, читаючи самі та слухаючи голосні читання книг від бібліотекарів. А найголовніше – висловити свої думки від почутого, задати безліч найрізноманітніших питань, які їх хвилюють. Увазі читачів бібліотекарі представили книги сучасних українських дитячих письменників: В.Рутківського, З.Мензатюк, О.Сайко, С,Дерманського, І.Мацко, І.Корнієнко, Д.Матіяш та інших. Цими творами захоплюються підлітки,  бо читаючи їх, вони вчаться взаєморозумінню між товаришами, батьками, вчителями, розпізнають добро та зло, усвідомлюють такі поняття як повага, толерантність, дружба, людяність. Читати книги було приємно на лавочках, гойдалках і навіть на пеньочку. На дитячому майданчику ми зустріли Тетяну Бойчук – маму   нашої активної читачки Каміли.  Маленькому синочку Марку  припали до вподоби українські казки, які їм запропонували посдухати бібліотекарі. Каміла разом  з  мамою часто беруть книжки для  братика у нашій книгозбірні.

Захід приніс дітям масу позитивних емоцій та бажання продовжувати такі заходи на природі, коли цьому буде сприяти погода.