Перекладач

субота, 23 листопада 2024 р.

Всеукраїнський конкурс малюнків "Іссик-Куль - колиска моя"


Ділимось дописом від нашої колеги -  вчительки Буського БДЮТ Катерини Гачкевич,наставниці фіналістки Всеукраїнського  конкурсу малюнка "Іссик-Куль - моя колиска.Природа і творчості Чінгіза Айтматова" Вікторія Савчин. Вони разом побували в Києві на нагородженні переможців конкурсу. Повернулись із масою вражень та позитивних емоцій! Радіємо їхній спільній перемозі!!!

 У Києві в Національній бібліотеці України для дітей 22 листопада презентували виставку творчих робіт та нагородили переможців і фіналістів Всеукраїнського конкурсу малюнків «Іссик-Куль – колискова моя: природа у творчості Чингіза Айтматова». Конкурс проводився з грудня 2023 р. по серпень 2024 р. Національною бібліотекою України для дітей, Посольством Киргизької Республіки в Україні, Національною секцією Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги (IBBY), Національною спілкою художників України за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

Усього участь у конкурсі взяли 1522 учасника з усіх областей України, серед яких було відзначено 12 переможців та 4 спеціальних відзнаки від організаторів.
Мені надзвичайно приємно, що Національна спілка художників України відзначила роботу моєї вихованки Вікторія Савчин !
Щиро радію, що на моєму педагогічному шляху зустрічаються такі неординарні, творчі особистості, завдяки яким зростає натхнення, потяг до саморозвитку та самовдосконалення, а також можливість відірватись від буденних справ організовуючи подорожі, зустрічі із поважними особистостями та незвичні розваги!
Також хочу подякувати Буська Дитяча бібліотека за пропозицію та організацію даного конкурсу)))))) Разом ми сила!







Голодомор 1932-1933 років

 #Буська_міська_бібліотека_для_дітей

Голодомор
Ти кажеш, не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерна вимели до тла?
Як навіть вариво виймали із печі
І забирали прямо із горшків.
Окрайці виривали з рук малечі,
із торбинок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Чого ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору, —
Греби, нічого людям не лишай!
Хто ж села, вимерлі на Україні,
Російським людом поспіль заселяв?
Хто? На чиєму це лежить сумлінні?
Імперський молох світ нам затуляв!
Я бачив сам оту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах…
А кажеш — не було голодомору?
Д. Білоус