Перекладач

середа, 16 жовтня 2024 р.

Максим Березовський:ім'я, повернуте із забуття

 #Презентуємо_книжку_Nominka

У серії книг «Круті знання для пізнання», яка виходить у київському видавництві «Моя книжкова полиця», минулого року побачила світ оригінальна пізнавальна книга «Nominka. Українські імена світової історії». Короткі оповідання з життя 25 вихідців з України, чиї прізвища вписані у світову культурну спадщину, цікаво та оригінально описала Варка Проща, а фантастичні малюнки створила художниця Юлія Ганик. Чому книга має назву «Nominka»? «Nomina» латинською означає «імена». Тож наш читач дізнається надзвичайно цікаві факти про філософів, мандрівників, винахідників, співаків, художників, акторів серед яких Юрій Шаргей-Кондратюк, Квітка Цісик, Віра Холодна, Йосип Тимченко, Ігор Сікорський, Іван Пулюй, Іоан Пінзель, Джек Паланс (Володимир Палагнюк), Микола Миклухо-Маклай, Микола Леонтович, княгиня Анна Ярославна, Владислав Городецький, Василь Вишиваний та інші.
Тож презентацію цієї книжки ми розпочали із літературно-музичної години «Композитор Максим Березовський: ім’я, повернуте із забуття», участь у якій взяли учні Буської музичної школи разом із викладачем Людмилою Іванівною Романів. Галина Гораль розповіла маловідомі факти із життя творця першої української «Симфонії до мажор», яку, після віднайдення у 2000-их роках у бібліотеці Ватикану американцем Стівеном Фоксом, собі швиденько присвоїли росіяни. Тож наш диригент Кирило Карабиць доклав зусиль та наполегливості аби пояснити Фоксу, що композитор з Глухова Максим Березовський – українець та його «Симфонія до мажор», опера «Демофон» та інші твори по праву належать до української музичної спадщини. Діти мали нагоду прослухати запис «Симфонії до мажор», концерту «Не отвержи мене во время старости» у виконанні українських музикантів.
Ми пишаємось, що ім’я козацького сина Максима Березовського викарбуване на стіні Болонської музичної академії поряд з іменем Вольфганга Амадея Моцарта. Тож наш захід був присвячений 279-ій річниці від дня народження видатного українця, яку ми святкуємо сьогодні,16 жовтня.










понеділок, 9 вересня 2024 р.

Котляревському 255

 #Івану_Котляревському_255

Сьогодні минає 255 років від дня народження родоначальника нової української літератури, драматурга, поета та українця з великим серцем - Івана Петровича Котляревського. Про життя та творчий шлях письменника розповідає книжкова виставка "Івану Котляревському - 255",розгорнута у нашій бібліотеці.
Народився майбутній письменник 9 вересня 1769 р. в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Спочатку навчався у дяка.
З 1780 по 1789 навчався у Полтавській семінарії.
У 1789—1793 працював канцеляристом, у 1793—1796 — домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах. Почав писати “Енеїду”
У 1796—1808 перебував на військовій службі в Сіверському
карабінерському полку.
У 1806—1807 Котляревський в ранзі штабс-капітана брав участь у російсько-турецькій війні, був учасником облоги Ізмаїлу.
У 1808 вийшов у відставку з орденом святої Анни.
З 1810 працював наглядачем «Дому для виховання дітей бідних дворян».
У 1812 під час походу Наполеона I Бонапарта на Росію Котляревський сформував у містечку Горошині на Полтавщині 5-ий український козачий полк, за що отримав чин майора.
У 1819—1821 — директор Полтавського вільного театру. Для поповнення репертуару театру написав дві п’єси – «Наталка Полтавка» (1819), «Москаль-чарівник»; продовжує роботу над «Енеїдою».
“Енеїда” – перший твір нової української літератури, написаний живою українською мовою. Над поемою Котляревський працював близько 30 років.
“Наталка Полтавка” – перший драматичний твір нової української літератури.У 1818 разом з В.Лукашевичем, В.Тарновським та ін. входив до складу полтавської масонської ложі «Любов до істини».
З 1821 року член Вільного товариства любителів російської словесності. Підтримував зв’язки з декабристами.
У 1827—1835 — попечитель «богоугодних» закладів.
У 1835 р. через хворобу Котляревський залишає службу і йде у відставку. Перед смертю він відпустив на волю дві сім’ї своїх кріпаків і роздав родичам та знайомим усе своє майно.
Помер 10 листопада 1838р. і похований у Полтаві.
Доблесний воїн. Шановний громадянин. Геніальний поет і драматург. «Веселий мудрець». Він залишив нам у спадок рядки, сповнені іскрометної радості, - щедрий дарунок благородного серця…